Закон 214 статья 13-15

Закон 214 статья 13-15

  • Автострахование
  • Жилищные споры
  • Земельные споры
  • Административное право
  • Участие в долевом строительстве
  • Семейные споры
  • Гражданское право, ГК РФ
  • Защита прав потребителей
  • Трудовые споры, пенсии
  • Главная
  • Статья 15 закона N 214-ФЗ Об участии в долевом строительстве ..

Статья 15. Особенности распределения денежных средств, вырученных от реализации заложенного имущества

1. Денежные средства, вырученные от реализации заложенного имущества, после удержания сумм, необходимых для покрытия расходов в связи с обращением взыскания на такое имущество и его реализацией, направляются на удовлетворение требований участников долевого строительства и залогодержателей, указанных в частях 6 и 7 статьи 13 настоящего Федерального закона.

2. При недостатке денежных средств, вырученных от реализации заложенного имущества, такие денежные средства после удержания сумм, необходимых для покрытия расходов в связи с обращением взыскания на данное имущество и его реализацией, распределяются между участниками долевого строительства и залогодержателями, указанными в частях 6 и 7 статьи 13 настоящего Федерального закона, пропорционально размерам их требований к моменту удовлетворения этих требований.

3 — 4. Утратили силу. — Федеральный закон от 18.07.2006 N 111-ФЗ.

5. Зачислению в депозит нотариуса подлежат денежные средства, причитающиеся участникам долевого строительства, не заявившим своих требований до даты проведения публичных торгов, на которых было реализовано заложенное имущество. Указанные участники долевого строительства вправе получить денежные средства через депозит нотариуса в порядке, установленном законодательством Российской Федерации.

Вернуться к оглавлению документа : закон от 30.12.2004 N 214-ФЗ «Об участии в долевом строительстве многоквартирных домов и иных объектов недвижимости и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации»

О применении положений закона N 214-ФЗ рекомендуем разъяснения Верховного Суда РФ:

Федеральный закон от 30 декабря 2004 г. N 214-ФЗ «Об участии в долевом строительстве многоквартирных домов и иных объектов недвижимости и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации» (с изменениями и дополнениями)

Федеральный закон от 30 декабря 2004 г. N 214-ФЗ
«Об участии в долевом строительстве многоквартирных домов и иных объектов недвижимости и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации»

С изменениями и дополнениями от:

18 июля, 16 октября 2006 г., 23 июля 2008 г., 17 июля 2009 г., 17 июня 2010 г., 28, 30 ноября 2011 г., 10 июля, 30 декабря 2012 г., 23 июля, 28 декабря 2013 г., 23 июня, 21 июля 2014 г., 13 июля 2015 г., 1 мая, 3 июля 2016 г., 1, 29 июля, 31 декабря 2017 г., 1, 29 июля 2018 г.

Принят Государственной Думой 22 декабря 2004 года

Одобрен Советом Федерации 24 декабря 2004 года

Настоящий Федеральный закон в редакции Федерального закона от 29 июля 2017 г. N 218-ФЗ не применяется к правоотношениям по привлечению застройщиком денежных средств участников долевого строительства по договорам участия в долевом строительстве, заключаемым после дня вступления в силу названного Федерального закона, независимо от даты приобретения права на земельный участок и (или) получения разрешения на строительство, если в отношении такого застройщика на указанную дату имеется вступивший в законную силу судебный акт о введении одной из процедур, применяемых в деле о банкротстве в соответствии с Федеральным законом от 26 октября 2002 года N 127-ФЗ (за исключением конкурсного производства), при условии, что исполнение обязательств указанного застройщика по договорам участия в долевом строительстве, заключаемым после дня вступления в силу Федерального закона от 29 июля 2017 г. N 218-ФЗ, обеспечивается поручительством банка. В указанном случае поручительство банка предоставляется в порядке и на условиях, предусмотренных положениями настоящего Федерального закона, действовавшими до дня вступления в силу Федерального закона от 29 июля 2017 г. N 218-ФЗ

См. Обзор судебной практики разрешения дел по спорам, возникающим в связи с участием граждан в долевом строительстве многоквартирных домов и иных объектов недвижимости, утвержденный Президиумом Верховного Суда РФ 19 июля 2017 г.

См. комментарии к настоящему Федеральному закону

Президент Российской Федерации

30 декабря 2004 г.

Законом регулируются отношения, связанные с привлечением денежных средств граждан и юридических лиц для долевого строительства многоквартирных домов и (или) иных объектов недвижимости на основании договора участия в долевом строительстве и возникновением у его участников права собственности на объекты долевого строительства, а также устанавливаются гарантии защиты прав, законных интересов и имущества участников долевого строительства.

Застройщики вправе привлекать денежные средства только после получения разрешения на строительство, опубликования и (или) размещения проектной декларации и государственной регистрации права собственности или права аренды на земельный участок, предоставленный для строительства (создания) многоквартирного дома и (или) иных объектов недвижимости, в состав которых будут входить объекты долевого строительства. В случае привлечения денежных средств лицом, не отвечающим указанным условиям, гражданин может потребовать от него немедленного возврата переданных ему денежных средств, а также уплаты предусмотренных ст. 395 ГК процентов в двойном размере на сумму этих средств и возмещения сверх суммы процентов причиненных гражданину убытков.

Между застройщиком и участником долевого строительства заключается договор участия в долевом строительстве. К отношениям, вытекающим из договора с участием гражданина (заключающего договор исключительно для личных, семейных, домашних и иных нужд, не связанных с осуществлением предпринимательской деятельности), применяется законодательство о защите прав потребителей. Договоры участия в долевом строительстве подлежат государственной регистрации.

Застройщик обязан передать участнику долевого строительства объект долевого строительства не позднее срока, предусмотренного договором. В случае нарушения этого срока застройщик уплачивает участнику долевого строительства неустойку (пени).

КоАП дополняется новой ст. 14.28, устанавливающей административную ответственность за нарушение требований законодательства об участии в долевом строительстве многоквартирных домов и (или) иных объектов недвижимости.

Федеральный закон вступает в силу по истечении трех месяцев после дня его официального опубликования.

Федеральный закон от 30 декабря 2004 г. N 214-ФЗ «Об участии в долевом строительстве многоквартирных домов и иных объектов недвижимости и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации»

Настоящий Федеральный закон вступает в силу по истечении трех месяцев после дня его официального опубликования

Действие настоящего Федерального закона распространяется на отношения, связанные с привлечением денежных средств участников долевого строительства для строительства (создания) многоквартирных домов и (или) иных объектов недвижимости, разрешения на строительство которых получены после вступления в силу настоящего Федерального закона

Текст Федерального закона опубликован в «Российской газете» от 31 декабря 2004 г. N 292, в «Парламентской газете» от 14 января 2005 г. N 5-6, в Собрании законодательства Российской Федерации от 3 января 2005 г. N 1 (часть I) ст. 40

В настоящий документ внесены изменения следующими документами:

Федеральный закон от 29 июля 2018 г. N 272-ФЗ

Изменения вступают в силу с 30 июля 2018 г.

Федеральный закон от 1 июля 2018 г. N 175-ФЗ

Изменения вступают в силу с 1 июля 2018 г., за исключением абзацев шестого и седьмого подпункта «в» пункта 2 статьи 1 названного Федерального закона

Положения абзацев шестого и седьмого подпункта «в» пункта 2 статьи 1 названного Федерального закона вступают в силу с 30 сентября 2018 г.

Федеральный закон от 31 декабря 2017 г. N 506-ФЗ

Изменения вступают в силу с 11 января 2018 г.

Федеральный закон от 29 июля 2017 г. N 267-ФЗ

Изменения вступают в силу с 30 июля 2017 г

Федеральный закон от 29 июля 2017 г. N 218-ФЗ

Изменения вступают в силу с 30 июля 2017 г.

Положения статьи 2, частей 1 — 2.6 статьи 3, части 1, пунктов 2, 7 части 2 статьи 3.1, статьи 13, статей 18 и 18.1, пунктов 4, 7 части 1, пункта 5 части 2 статьи 20 настоящего Федерального закона применяются без учета названных изменений, если разрешение на строительство получено до 1 июля 2018 г.

Положения статей 1 — 23 настоящего Федерального закона применяются без учета названных изменений, если договор участия в долевом строительстве с первым участником долевого строительства заключен до даты государственной регистрации Фонда

Федеральный закон от 1 июля 2017 г. N 141-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 3 июля 2016 г. N 361-ФЗ

Изменения вступают в силу с 1 января 2017 г.

Федеральный закон от 3 июля 2016 г. N 304-ФЗ

Изменения вступают в силу с 1 января 2017 г., за исключением за исключением пункта 27 статьи 1 изменений, который вступает в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 1 мая 2016 г. N 139-ФЗ

Изменения вступают в силу по истечении 10 дней после дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 13 июля 2015 г. N 236-ФЗ

Изменения вступают в силу по истечении 10 дней после дня официального опубликования названного Федерального закона и с 1 октября 2015 г.

Федеральный закон от 21 июля 2014 г. N 224-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 23 июня 2014 г. N 171-ФЗ

Изменения вступают в силу с 1 марта 2015 г.

Федеральный закон от 28 декабря 2013 г. N 414-ФЗ

Изменения вступают в силу со 2 января 2014 г.

Федеральный закон от 23 июля 2013 г. N 241-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 30 декабря 2012 г. N 318-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 30 декабря 2012 г. N 294-ФЗ (в редакции Федерального закона от 23 июля 2013 г. N 249-ФЗ)

Изменения вступают в силу по истечении одного года после дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 10 июля 2012 г. N 118-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 30 ноября 2011 г. N 362-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 28 ноября 2011 г. N 337-ФЗ

Изменения вступают в силу с 1 апреля 2012 г.

Федеральный закон от 17 июня 2010 г. N 119-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона

Федеральный закон от 17 июля 2009 г. N 147-ФЗ

Изменения распространяются на правоотношения, возникшие со 2 декабря 2008 г.

Федеральный закон от 23 июля 2008 г. N 160-ФЗ

Изменения вступают в силу с 1 января 2009 г.

Федеральный закон от 16 октября 2006 г. N 160-ФЗ

Федеральный закон от 18 июля 2006 г. N 111-ФЗ

Изменения вступают в силу со дня официального опубликования названного Федерального закона, за исключением пункта 17 статьи 1, вступающего в силу с 1 января 2007 г.

Статья 15 214-ФЗ — Особенности распределения денежных средств, вырученных от реализации заложенного имущества

1. Денежные средства, вырученные от реализации заложенного имущества, после удержания сумм, необходимых для покрытия расходов в связи с обращением взыскания на такое имущество и его реализацией, направляются на удовлетворение требований участников долевого строительства и залогодержателей, указанных в частях 6 и 7 статьи 13 настоящего Федерального закона.

2. При недостатке денежных средств, вырученных от реализации заложенного имущества, такие денежные средства после удержания сумм, необходимых для покрытия расходов в связи с обращением взыскания на данное имущество и его реализацией, распределяются между участниками долевого строительства и залогодержателями, указанными в частях 6 и 7 статьи 13 настоящего Федерального закона, пропорционально размерам их требований к моменту удовлетворения этих требований.

3 — 4. Утратили силу. — Федеральный закон от 18.07.2006 N 111-ФЗ.

5. Зачислению в депозит нотариуса подлежат денежные средства, причитающиеся участникам долевого строительства, не заявившим своих требований до даты проведения публичных торгов, на которых было реализовано заложенное имущество. Указанные участники долевого строительства вправе получить денежные средства через депозит нотариуса в порядке, установленном законодательством Российской Федерации.

ФЗ-214 – Закон о долевом участии в строительстве

Привлечение денег от граждан для долевого строительства жилых многоквартирных домов регулируется специальным законом – ФЗ-214. Его еще называют в народе – «Закон о защите прав дольщиков».

ФЗ-214 – это Федеральный Закон №214 от 30.12.2004 «Об участии в долевом строительстве многоквартирных домов и иных объектов недвижимости и о внесении изменений в некоторые законодательные акты Российской Федерации».

Закон принят в целях защиты интересов дольщиков от неправомерных и недобросовестных действий Застройщиков (Откроется в новой вкладке.»>Девелоперов). Закон периодически дорабатывается, в него вносятся изменения, в соответствии с текущими реалиями рынка.

Этим законом защищены ТОЛЬКО те дольщики, которые заключили Откроется в новой вкладке.»>Договоры долевого участия (ДДУ). Другие типы договоров с Девелопером (в том числе Предварительные договоры) не дают такой защиты.

Собственно «защита» сводится к тому, что закон ФЗ-214 строго регламентирует требования к Застройщику при реализации строительного проекта, и привлечении денег с рынка (т.е. с граждан). А также – к четкой формулировке прав дольщиков на конкретные квартиры в строящемся доме, с возможностью влиять на Застройщика и взыскивать с него неустойки за нарушение условий договора.

Последние изменения в этот закон вступили в действие с 01 июля 2018 года, о них мы расскажем ниже. Ссылка на полный текст закона ФЗ-214 (со всеми изменениями) – в конце статьи.

Защита прав дольщиков по ФЗ-214 – в чем именно?

Согласно закону ФЗ-214, защита прав дольщиков при строительстве жилья выражается, в частности, в следующем:

  • В обязанности Девелопера иметь на руках ключевые документы для реализации строительного проекта – разрешение на строительство, и зарегистрированные права на участок застройки (собственность или аренда);
    Для справки – раньше Девелоперы часто собирали деньги с граждан (т.е. продавали квартиры), и вели стройку, не дожидаясь разрешений и согласований, а пытались получить это все потом, задним числом, и не всегда это получалось;
  • В обязанности Девелопера публично (в т.ч. на своем сайте) представлять подробные сведения о себе, своем финансовом состоянии, и о проекте – в виде бухгалтерской отчетности, аудиторского заключения и Откроется в новой вкладке.»>Проектной декларации (ст.3.1, и ст.19, ФЗ-214);
  • В обязанности Девелопера вложить в проект собственные средства, в размере не менее 10% от общего бюджета проекта (пп.1.1, п.2, ст.3, ФЗ-214);
  • В обязанности Девелопера использовать привлеченные от дольщиков деньги строго на реализацию конкретного проекта, и никуда больше.
    С июля 2018 г. контроль за целевым расходом средств на счетах Застройщиков поручено вести уполномоченным банкам;
  • В обязанности Девелопера зафиксировать в ДДУ окончательную цену на квартиру, и невозможности решения своих финансовых проблем за счет дополнительных платежей дольщика (в отличие от Откроется в новой вкладке.»>ЖСК, например);
  • В обязанности Девелопера зарегистрировать каждый ДДУв Откроется в новой вкладке.»>УФРС, что исключает возможность Откроется в новой вкладке.»>«двойных продаж» строящихся квартир (ст.17, ФЗ-214);
  • В обязанности Девелопера четко обозначать срок передачи построенной квартиры дольщику, и нести финансовую ответственность (уплата пени) за нарушение этого срока;
  • В возможности дольщика выйти из проекта путем продажи своих прав на квартиру третьему лицу (через Откроется в новой вкладке.»>Договор уступки прав требования, ст.11, ФЗ-214);
  • В возможности дольщика требовать от Девелопера бесплатного устранения обнаруженных строительных дефектов, либо уменьшения цены квартиры на соответствующую сумму (п.2, ст.7, ФЗ-214);
  • В обязанности Девелопера предоставлять гарантию на построенное жилье – не менее 5-ти лет на конструктивные элементы, и не менее 3-х лет – на инженерное оборудование (п.5 и 5.1, ст.7, ФЗ-214);
  • В возможности дольщика расторгнуть ДДУ в одностороннем порядке (п.1. ст.9, ФЗ-214), и потребовать возвращения уплаченной суммы с процентами, при грубом нарушении Девелопером условий договора (ФЗ-214 устанавливает правила возврата денег дольщику);
  • В солидарной ответственности владельцев компании-застройщика за убытки, причиненные по их вине дольщикам (п.4, ст.23.2, ФЗ-214);
  • В обязанности Девелопера обеспечивать защиту инвестиций дольщиков путем страхования своей гражданской ответственности, или отчисления в компенсационный фонд, или расчетов через счета эскроу (см. ниже об этом).

Кроме того, по ФЗ-214 (статьи 13 – 15), обеспечением исполнения обязательств Девелопера по ДДУ является залог земельного участка и строящегося на нем жилого дома. В случае «недостроя» и/или банкротства Девелопера, залог реализуется в пользу дольщиков, позволяя им компенсировать (полностью или частично) свои вложения.

На практике, в случае банкротства Девелопера, государство (в лице местной власти), обычно, предлагает другому Девелоперу завершить стройку, привлекая его с помощью персональных льгот (например, бесплатного земельного участка для нового строительства).

Выполнение условий закона ФЗ-214 – это действительно жесткие условия для Девелопера. И возможностей ухода от ответственности у него здесь остается очень мало. Но они все-таки есть.

Несмотря на то, что этот закон действительно во многом защищает дольщика, и «напрягает» Девелопера, тем не менее, следует понимать, что закон ФЗ-214 – это не абсолютная гарантия безопасности. Во-первых, не все хорошие идеи, заложенные в законе, имеют механизм воплощения в реальной жизни (пока). Во-вторых, финансовые и административные проблемы, экономические кризисы, «долгострой», и банкротство Девелоперов – все равно случаются, так же как случаются пожары, наводнения и землетрясения (отменить или запретить их пока ни у кого не получается).

Изменения в закон ФЗ-214 за последние годы

С января 2014 года очередными поправками в закон ввели Откроется в новой вкладке.»>обязательное страхование гражданской ответственности Застройщика перед дольщиками, которое позволяло вернуть покупателям квартир в новостройках все вложенные средства, в случае банкротства строительной компании (краткая справка об этом – на официальном сайте «РГ» –​ Откроется в новой вкладке.»>здесь).

Однако, на рынке такое страхование не прижилось, и уже с июля 2017 это требование отменили.

А с октября 2017 новые поправки в ФЗ-214 обязали всех Застройщиков при запуске новых проектов, вместо страхования своей ответственности отчислять денежные взносы в единый Откроется в новой вкладке.»>государственный компенсационный фонд долевого строительства (подробнее по ссылке). В случае банкротства Застройщика, деньги из этого фонда будут использоваться для финансирования достройки дома или для выплаты компенсаций дольщиком.

В том же 2017 году введены новые ужесточения для Застройщиков (и все в угоду дольщикам). Увеличились требования к размеру уставного капитала компании-застройщика, и увеличились требования к раскрытию информации о проекте, которую каждый Застройщик должен опубликовать на своем сайте (подробнее об этом см. на шаге нашей ИНСТРУКЦИИ – «Откроется в новой вкладке.»>Знакомимся с девелоперским проектом»).

Кроме того, введена уголовная ответственность Застройщика за привлечение денег на строительство с нарушением закона (Откроется в новой вкладке.»>ст. 200.3 УК РФ).

Отдельно стоит добавить о введении в 2017 году альтернативного механизма защиты интересов дольщиков (вместо залогов и страхования ответственности) – Откроется в новой вкладке.»>о расчетах с Застройщиком через счета эскроу (подробнее об этом – по ссылке).

Все это еще больше снижает риски дольщиков при покупке новостроек по ДДУ.

Что изменили новые поправки в 214-ФЗ с 1 июля 2018 года?

Почти все новшества закона касаются финансовой стороны ведения бизнеса Девелопера. Эти поправки действуют только для тех компаний, которые получили разрешение на строительство после 1 июля 2018 года.

Гайки Застройщикам закрутили почти до предела. Теперь для них добавились еще такие требования и ограничения:

  • На момент опубликования Проектной декларации, Застройщик должен иметь на расчетном счете не менее 10% от проектной стоимости строительства;
  • Застройщик должен вложить в строительство собственные средства не менее 10% от общего объема инвестиций в проект;
  • Расходы на административные нужды Застройщика не могут превышать 10% стоимости проекта. Все остальные, не связанные со строительством, обязательства Застройщика ограничены 1% от инвестиций в проект;
  • Застройщику запрещено привлекать какие-либо займы, кроме целевого кредита на конкретный строительный проект;
  • Застройщику запрещено совершать сделки, не связанные с его основной деятельностью и ее обеспечением;
  • Застройщику запрещено привлекать деньги сразу по нескольким разрешениям на строительство. Теперь действует правило: «один Застройщик – одно разрешение на строительство». И пока компания не завершит проект, новое разрешение на другой проект ей не выдадут. Исключение – для Девелоперов, ведущих комплексное освоение территории (КОТ);
  • Все финансовые операции по строительному проекту должны вестись только через один расчетный счет компании, другие счета для финансирования строительства использовать запрещено. Одно разрешение на строительство – один счет. Банк будет следить за целевым расходованием средств Застройщика, и отказывать в операции, если посчитает ее нецелевым расходом.

Кроме того, эти поправки в закон ввели новое понятие – «специализированный застройщик». Это значит, что компания, которая ведет строительство многоквартирного жилья, теперь должна заниматься только этим и ничем больше. Соответственно, в прошлом остаются такие компании-застройщики, как общественные и некоммерческие организации, спортивные, музыкальные, учебные и научные учреждения, которые раньше предоставляли свои земли под строительство и сами становились – Застройщиками.

Минимальный опыт такого «специализированного застройщика» (если кто захочет таким стать после 1 июля 2018) должен быть не менее 3-х лет в качестве компании-застройщика, техзаказчика или генподрядчика по строительству многоквартирных домов, общей площадью не менее 10 000 кв.м. Эти сведения должны указываться в Откроется в новой вкладке.»>Проектной декларации строительства.

Ну и самое важное для покупателей квартир новшество – это новый принцип расчетов дольщиков с Застройщиками. Применение счетов эскроу теперь становится добровольно-принудительным. С 01.07.2018 вести расчеты с дольщиками через счета эскроу Застройщики могут пока в добровольном порядке. А уже с 01.07.2019 это становится для них обязательным (буквально – для тех, кто не успеет до 1 июля 2019 зарегистрировать хотя бы один ДДУ по старым правилам).

То есть деньги дольщиков постепенно становятся недоступны для строительных компаний. Вся оплата за купленные по ДДУ квартиры будет оседать на счетах уполномоченных банков. А банки уже будут выдавать Застройщикам целевые кредиты на строительство (в рамках проектного финансирования). И если Застройщик схлопывается (банкротится, исчезает, проваливается сквозь землю), то это уже будут проблемы банка. Дольщикам банк обязан вернуть деньги, задепонированные (сохраненные) ими на специальных эскроу-счетах. При этом, обязательства самого банка перед дольщиками по счетам эскроу страхуются в АСВ на сумму до 10 млн. руб., максимум (Откроется в новой вкладке.»>п.3, ст.12.2, ФЗ-177).

В целом, можно сказать, что закон ФЗ-214 позволяет дольщикам влиять на Девелопера, пока у него дела идут хорошо (в частности, влиять на сроки сдачи дома, на условия передачи квартиры, на качество строительства).

Но если у Девелопера начались проблемы (например, административные или финансовые), то дольщик тут уже ничего поделать не может. Приходится Подробнее см. «О рисках сделок с квартирами».»>принимать этот риск, надеясь в случае чего, получить компенсацию от реализации залога, от страховщиков, от банка (возврат денег со счета эскроу) или из компенсационного фонда.

К слову, требования ФЗ-214 не распространяются на общее имущество многоквартирного дома после передачи квартир дольщикам. То есть, условно говоря, если треснет стена в подъезде, а не в квартире, то привлечь Застройщика к ответственности не получится (во всяком случае, в рамках ФЗ-214).

Справедливости ради стоит отметить, что риск покупки новостройки по ФЗ-214 все-таки гораздо ниже риска всех остальных Откроется в новой вкладке.»>способов покупки новостройки.

Закон ФЗ-214 по праву называют законом о защите прав дольщиков, так как он целиком и полностью разрабатывался в их интересах. И хотя он далеко не идеален, лучшей альтернативы ему при покупке новостройки пока не существует.

Вкладываться в новостройку на этапе строительства действительно выгодно, но нужно понимать, какие риски существуют при покупке новостройки (см. об этом в Откроется во всплывающем окне.»> ПОШАГОВОЙ ИНСТРУКЦИИ ), выбирать наименее рисковый вариант (ДДУ), и затем еще самостоятельно снижать риски по этому варианту.

Самостоятельное снижение рисков здесь происходит путем:

  1. грамотного выбора Застройщика (с оценкой его добросовестности, административных возможностей и финансовой устойчивости),
  2. осознанного выбора строительного проекта и этапа вхождения в проект (в начале, в середине, или в конце строительства), а также
  3. тщательной проработки условий договора (при поддержке Откроется в новой вкладке.»>специализированных юристов).

Как все это делать, рассказано на соответствующих шагах нашей ИНСТРУКЦИИ по приведенным выше ссылкам.

Полный текст ФЗ-214 «Об участии в долевом строительстве…» с последними изменениями можно прочитать Откроется в новой вкладке.»>здесь (Гарант).

Сопровождение сделки опытным юристом снижает риски ВСЕГДА (особенно для Покупателя квартиры).
Услуги профильных юристов по недвижимости можно найти Откроется в новой вкладке.»>ЗДЕСЬ .

Правила подготовки и проведения сделки купли-продажи квартиры – на интерактивной карте Откроется во всплывающем окне.»> ПОШАГОВОЙ ИНСТРУКЦИИ (откроется во всплывающем окне).

Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 28 березня 2018 р. № 214
Київ

Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей

Відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, статті 48 — 1 Житлового кодексу Української РСР Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 березня 2018 р. № 214

ПОРЯДОК ТА УМОВИ
надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей

1. Ці Порядок та умови визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов (далі — субвенція) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР станом на 1 січня 2018 року.

2. Головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

3. Розпорядниками субвенції є:

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі — регіональні органи соціального захисту населення);

структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад (далі — районні та міські органи соціального захисту населення).

4. Субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України “Про інвестиційну діяльність” та “Про кооперацію” шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі — сім’ї загиблих та особи з інвалідністю I-II груп із числа учасників бойових дій на території інших держав).

5. Розподіл коштів субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва проводиться головним розпорядником на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення щодо потреби в наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення станом на 1 березня поточного року за формою згідно з додатком, яка подається до Мінсоцполітики.

6. Регіональні органи соціального захисту населення розподіляють кошти субвенції між районними та міськими органами соціального захисту населення пропорційно кількості сімей загиблих та осіб з інвалідністю I-II груп із числа учасників бойових дій на території інших держав відповідно до потреби в наданні грошової компенсації.

При розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного отримувача у повному обсязі, визначеному пунктом 20 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 214.

7. Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1132 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 96, ст. 3399; 2015 р., № 7, ст. 161), і Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Мінфіном.

8. Відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та проведення операцій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюється в установленому законодавством порядку.

9. Казначейство подає щомісяця Мінфіну та Мінсоцполітики інформацію про перераховані суми коштів у розрізі бюджетів областей, м. Києва, районів і міст обласного значення та зведену інформацію в розрізі бюджетів областей і міського бюджету м. Києва.

10. Погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Казначейства, за бюджетними зобов’язаннями минулих років проводиться в установленому законодавством порядку.

11. Головний розпорядник субвенції подає Мінфіну щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, зведений звіт про використання бюджетних коштів.

12. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про виконання бюджетної програми та використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим використанням здійснюється в установленому законодавством порядку.

Додаток
до Порядку та умов

ІНФОРМАЦІЯ
щодо потреби в наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 березня 2018 р. № 214

ПОРЯДОК
виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей

1. Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов (далі – грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі — квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі — Реєстр).

2. Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають члени сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначені в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які перебувають на квартирному обліку (далі — сім’я загиблого), за категоріями в такій черговості (за відсутності одержувачів попередньої категорії):

1) категорія I — дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір’ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в загиблого немає дітей (в тому числі усиновлених);

2) категорія II — малолітні та неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені), які на день його смерті проживали окремо від матері (батька), якщо загибла особа на день смерті була розлучена або не була розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не була (не був) позбавлена (позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти загиблого;

3) категорія III — батьки загиблого;

4) категорія IV — повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

5) категорія V — повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства, які мають свої сім’ї;

6) категорія VI — повнолітні діти, обоє батьків яких загинули або пропали безвісти;

7) категорія VII — дружина (чоловік) загиблої особи, яка (який) на момент загибелі особи була позбавлена (був позбавлений) батьківських прав щодо малолітніх та / або неповнолітніх дітей загиблого (в тому числі усиновлених), або не була позбавлена (не був позбавлений) батьківських прав, але малолітні та / або неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені) проживають окремо від матері / батька.

3. Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, визначені пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням в інших державах, які перебувають на квартирному обліку (далі — особи з інвалідністю).

4. Грошова компенсація членам сім’ї загиблого учасника бойових дій на території інших держав або особам з інвалідністю виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік і з урахуванням категорії отримувача грошової компенсації для членів сім’ї загиблого, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю — групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов.

5. За поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах рад за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (в разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі — комісія).

До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, всеукраїнських громадських об’єднань ветеранів (за їх згодою).

6. До повноважень комісії належить:

перевірка наявності в особи статусу члена сім’ї загиблого та статусу особи з інвалідністю;

визначення категорії особи як члена сім’ї загиблого;

перевірка складу сім’ї особи з інвалідністю;

перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім’ї загиблого та особи з інвалідністю;

перевірка факту спільного або окремого проживання членів сім’ї загиблого, які мають право на грошову компенсацію;

прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

визначення розміру грошової компенсації;

перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім’ї загиблого та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом попереднього року.

7. Заява про призначення грошової компенсації подається членом сім’ї загиблого, особою з інвалідністю (далі — заявник) або його (її) законним представником чи уповноваженою особою до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі — орган соціального захисту населення) особисто.

8. До заяви додаються копії:

1) документа, що посвідчує особу заявника, а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою — документа, що посвідчує особу того, від чийого імені подається заява, а також документа, яким надано повноваження законному представникові чи уповноваженій особі представляти члена сім’ї загиблого або особу з інвалідністю, оформленого відповідно до законодавства;

2) посвідчення встановленого зразка згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни” (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), що підтверджує статус члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю;

3) для осіб, статус яким установлено відповідно до пункту 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі — Закон), — довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;

4) постанови військово-лікарської комісії;

5) для членів сімей загиблих — виданої військовим комісаріатом довідки про безпосередню участь загиблої (померлої) особи в бойових діях на території інших держав, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

6) згоди (викладеної письмово у довільній формі) кожного із членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх (до 14 років) і неповнолітніх (від 14 до 18 років) дітей), на яких нараховується грошова компенсація, на включення їх у розрахунок грошової компенсації;

7) документів, що посвідчують родинні стосунки між заявником і загиблим, між малолітніми чи неповнолітніми дітьми і загиблим, між особою з інвалідністю і членами її сім’ї, на яких нараховується грошова компенсація, та які разом з ними перебувають на квартирному обліку.

9. Вимога щодо обов’язкового перебування на квартирному обліку не поширюється на малолітніх і неповнолітніх дітей, які є членами сім’ї загиблого.

10. Орган соціального захисту населення протягом п’яти робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики.

11. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочі дні (у випадку, визначеному в пункті 22 цього Порядку, — не пізніше ніж через 10 робочих днів) вносить комісії подання про виплату грошової компенсації.

12. Комісія протягом п’яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті та в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової компенсації.

13. За наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності заявника або законного представника чи уповноваженої особи. У разі відсутності такого клопотання та/або неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.

14. У рішенні комісії зазначається:

1) прізвище, ім’я та по батькові заявника;

2) прізвище, ім’я та по батькові законного представника чи уповноваженої особи і документ, що підтверджує їх повноваження;

3) інформація про належність загиблого або особи з інвалідністю, статус якій установлено відповідно до пункту 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, до осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях на території інших держав, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 “Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

4) факт спільного або окремого проживання із заявником неповнолітніх і малолітніх дітей загиблого;

5) статус і категорія заявника;

6) прізвище, ім’я та по батькові кожного із членів сім’ї особи з інвалідністю, на яких нараховується грошова компенсація, із зазначенням родинного зв’язку із заявником відповідно до пункту 21 цього Порядку;

7) кількість членів сім’ї загиблого, віднесеного до однієї категорії, на яких нараховується грошова компенсація, із зазначенням родинного зв’язку із загиблим;

8) факт перебування заявника на квартирному обліку з урахуванням вимоги, зазначеної в пункті 9 цього Порядку;

9) інформація про те, що заявнику або членам його сім’ї вже надавалося житло або виплачувалася грошова компенсація за рахунок бюджетних коштів.

15. Комісія приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги заявнику з таких підстав:

1) загиблий не належав до осіб, статус яким установлено відповідно до пунктів 2, 13-15 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

2) особа з інвалідністю не належить до осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, та одержала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що пов’язані з перебуванням у таких державах;

3) заявник не належить до членів сім’ї загиблого, визначених у пункті 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

4) заявник не перебуває на квартирному обліку з урахуванням вимоги, визначеної у пункті 9 цього Порядку;

5) категорія заявника як члена сім’ї загиблого є нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член сім’ї загиблого, в разі одночасного подання ними заяви про отримання грошової компенсації;

6) категорія заявника як члена сім’ї загиблого є нижчою, ніж категорія, до якої належить інший член його сім’ї, який вже отримав житло або грошову компенсацію, – до виплати грошової компенсації всім членам сімей загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі та мають першочергове право на таку виплату;

7) заявнику вже надавалося житло або вже виплачувалася грошова компенсація як члену сім’ї загиблого та особі з інвалідністю I-II групи із числа учасників бойових дій на території інших держав.

16. Члени сім’ї загиблого, яким було відмовлено в призначенні та виплаті грошової компенсації згідно з підпунктами 6 і 7 пункту 15 цього Порядку, мають право на отримання грошової компенсації після виплати такої компенсації всім членам сімей загиблих, які перебувають на обліку в Реєстрі та мають першочергове право на таку виплату.

17. У разі відмови в призначенні грошової компенсації комісія надсилає заявнику копію відповідного рішення із зазначенням підстав для його прийняття не пізніше ніж через три робочі дні з дати його прийняття.

18. Заявник має право оскаржити в суді рішення комісії про відмову в призначенні грошової компенсації.

19. У разі прийняття рішення про призначення заявнику грошової компенсації комісія визначає її розмір виходячи з таких нормативів:

1) за нормою — 13,65 кв. метра жилої площі на кожного із членів сім’ї загиблого, віднесеного до однієї категорії, з урахуванням загиблого, якщо він перебував на квартирному обліку разом із членами своєї сім’ї;

2) за нормою — 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена її сім’ї, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 21 цього Порядку;

3) за нормою — 35,22 кв. метра загальної площі на членів сім’ї загиблого, які належать до однієї категорії, або на сім’ю особи з інвалідністю;

4) додатково — 10 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням заявника).

При цьому враховується опосередкована вартість спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією, визначена Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла на день звернення заявника за грошовою компенсацією, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.

Для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст — обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. — у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. — у 1,25 раза.

20. Розмір грошової компенсації розраховується за формулою:

ГК = (13,65 × Nс + 35,22 + (10 × Nп)) × Bг × Км + ПЗ,

де ГК – грошова компенсація;

Nс — кількість віднесених до однієї категорії членів сім’ї загиблого або кількість членів сім’ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація;

Nп — кількість членів сім’ї заявника, які є особами з інвалідністю або дітьми з інвалідністю і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного (у тому числі на заявника);

Вг — опосередкована вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, на день звернення за грошовою компенсацією;

Км — коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. метра загальної площі житла для міст, визначених в абзаці сьомому пункту 19 цього Порядку;

ПЗ — витрати (гривень), пов’язані з купівлею житла, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів (обов’язкових платежів).

21. У разі прийняття рішення про призначення грошової компенсації особі з інвалідністю комісія розраховує розмір такої компенсації на підставі:

1) рішення про взяття заявника на квартирний облік із зазначенням складу членів його сім’ї, які разом із заявником перебувають на такому обліку;

2) рішення про взяття на квартирний облік члена сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх (до 14 років) і неповнолітніх (від 14 до 18 років) дітей), на яких нараховується грошова компенсація;

3) письмової згоди (викладеної у довільній формі) кожного із членів сім’ї особи з інвалідністю (крім малолітніх (до 14 років) і неповнолітніх (від 14 до 18 років) дітей), на яких нараховується грошова компенсація, щодо включення їх у розрахунок розміру грошової компенсації.

При цьому в зазначений розрахунок включаються члени сім’ї особи з інвалідністю, які перебувають на квартирному обліку, незалежно від того, перебувають вони на такому обліку разом із особою з інвалідністю чи окремо від неї, включаючи перебування на квартирному обліку особи з інвалідністю та членів її сім’ї у різних населених пунктах.

До членів сім’ї особи з інвалідністю належать: дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) та неповнолітні (від 14 до 18 років) діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за нею, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

22. Під час ухвалення рішення про призначення грошової компенсації малолітнім чи неповнолітнім дітям загиблого, в тому числі усиновленим ним, комісія може включити в розрахунок особу, з якою вони фактично проживають, якщо ця особа є членом сім’ї загиблого і потребує поліпшення житлових умов.

У такому разі рішення приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, у якому зафіксовано факт спільного проживання малолітніх чи неповнолітніх дітей загиблого, а також на підставі рішення комісії у справах дітей, до якої звертався орган соціального захисту населення, про засвідчення такого факту. При цьому, якщо особою, з якою малолітні чи неповнолітні діти загиблого фактично проживають, є дружина (чоловік) загиблого, факт позбавлення її (його) батьківських прав до уваги не береться.

23. Комісія розраховує грошову компенсацію одночасно кільком членам сім’ї загиблого, які потребують поліпшення житлових умов, належать до однієї категорії і водночас не є членами однієї сім’ї згідно із Сімейним кодексом України (розлучені батьки загиблого) з урахуванням норм — 35,22 кв. метра житлової площі на кожного члена сім’ї загиблого.

24. Комісія не пізніше ніж через три робочі дні з дати прийняття рішення про призначення грошової компенсації надсилає копію рішення заявнику із зазначенням розміру належної йому грошової компенсації, а також структурному підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації.

25. Заявник може оскаржити в суді рішення комісії щодо розміру призначеної йому грошової компенсації.

26. Після отримання копії рішення комісії про призначення грошової компенсації заявник звертається до відділення публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (далі — уповноважений банк) із заявою про відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання (далі — спеціальний рахунок). До заяви додається копія рішення комісії про призначення грошової компенсації.

27. Після відкриття спеціального рахунка заявник повідомляє про його реквізити органу соціального захисту населення, в якому він перебуває на обліку в Реєстрі, шляхом надання копії договору про відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку.

28. Орган соціального захисту населення після отримання від заявника реквізитів його спеціального рахунка перераховує на нього кошти грошової компенсації в сумі, визначеній у відповідному рішенні комісії, про що повідомляє заявнику не пізніше ніж через три робочі дні з дати переказу коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок.

29. Розмір отриманої грошової компенсації не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надається відповідно до законодавства, а також не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

30. Члени сім’ї загиблого та особи з інвалідністю протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок в уповноваженому банку самостійно використовують призначену їм грошову компенсацію на придбання житла як у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України “Про інвестиційну діяльність” і “Про кооперацію” в будь-якому населеному пункті на території України.

31. Для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявник подає до уповноваженого банку заяву про переказ таких коштів на придбання житла або на інвестування його будівництва, до якої долучається платіжне доручення на переказ коштів на оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринках, у разі інвестування в об’єкти житлового будівництва — інвестиційний договір відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь, а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором.

Якщо предметом договору є приватний будинок, кошти грошової компенсації можуть спрямовуватися на придбання земельної ділянки, на якій розміщується будинок, що зазначається у договорі.

32. Для отримання згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому зазначається, що житло набувається у власність заявника.

33. У разі укладення інвестиційного договору, договору купівлі-продажу майнових прав або договору про пайову участь у договорі передбачається відповідальність забудовника або житлово-будівельного (житлового) кооперативу за порушення строків введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло заявника після завершення будівництва.

34. Орган соціального захисту населення в разі відповідності умов договору вимогам, установленим пунктами 32 та 33 цього Порядку, не пізніше ніж через п’ять робочих днів надає заявникові письмову згоду на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором з визначенням суми, що підлягає перерахуванню, та реквізитів рахунка для перерахування.

35. Орган соціального захисту населення дає згоду на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, за таких умов:

1) предметом договору є придбання у власність заявника житла, площа якого є не меншою від такої, що буде підставою для зняття з квартирного обліку;

2) ціна договору є меншою або дорівнює сумі коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника;

3) власником (співвласником) житла згідно з укладеним договором є малолітній або неповнолітній член сім’ї загиблого або повнолітня недієздатна особа, від імені яких укладено договір і яким призначалася грошова компенсація, в разі їх наявності;

4) строк виконання договору купівлі-продажу житла не перевищує двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь не перевищує двох років з дня його укладення.

36. У разі виявлення порушення вимог, зазначених у пунктах 32 та 33, підпунктах 1-4 пункту 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації за його заявою із зазначенням причин такої відмови.

37. Заявник має право повторно звернутися до органу соціального захисту населення із заявою про переказ коштів грошової компенсації після усунення причин відмови в переказі таких коштів згідно з договором або оскаржити у суді відмову органу соціального захисту населення.

38. Якщо заявник протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на його спеціальний рахунок в уповноваженому банку не уклав договір і не переказав кошти на придбання житла, уповноважений банк самостійно повертає кошти із спеціального рахунка заявника на рахунок органу соціального захисту населення.

39. Якщо ціна договору перевищує суму коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника, уповноважений банк переказує кошти із спеціального рахунка заявника за договором лише після надходження на спеціальний рахунок заявника додаткових коштів у сумі, якої не вистачало для його виконання.

40. Додаткові кошти можуть бути внесені на спеціальний рахунок заявника за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів заявника, а також з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі благодійних надходжень.

41. Кошти грошової компенсації можуть бути використані на відшкодування витрат, пов’язаних з купівлею житла, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів, про що обов’язково зазначається у договорі.

Забороняється використання коштів на оплату посередницьких послуг.

42. Уповноважений банк має право переказувати суму, визначену в договорі, лише у повному обсязі та не має права переказувати суму частинами, крім витрат, пов’язаних з купівлею житла, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів.

43. У разі укладення договору на суму, меншу від суми грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника, уповноважений банк не пізніше ніж через три банківські дні після переказу коштів згідно з договором повертає залишки коштів грошової компенсації на рахунок органу соціального захисту населення.

44. Заявник не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії договору подає до органу соціального захисту населення інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно (далі – інформаційна довідка).

45. Після виплати заявнику грошової компенсації (перерахунку коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок заявника) орган соціального захисту населення вносить інформацію про таку виплату до Реєстру та інформує відповідні органи (в тому числі на території інших населених пунктів) про необхідність зняття з квартирного обліку заявника та членів його сім’ї, яких включено у розрахунок розміру грошової компенсації.

Право власності на нерухоме майно оформляється на заявника та членів його сім’ї, на яких було розраховано розмір грошової компенсації.

46. У разі неподання заявником інформаційної довідки через 30 календарних днів після закінчення строку дії договору орган соціального захисту населення має право вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету.

47. Кошти грошової компенсації повертаються у випадку, передбаченому пунктом 46 цього Порядку, заявником добровільно або на підставі судового рішення.

48. Після отримання інформаційної довідки структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад не пізніше ніж через три робочі дні надсилає копію цієї довідки до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації.

Облік звернень заявників та інформації про використання ними грошової компенсації проводиться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

49. Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подають щомісяця Мінсоцполітики інформацію про житло, придбане членами сімей загиблих та осіб з інвалідністю, за формою згідно з додатком.

Еще по теме:

  • Пдд маршрутные транспортные средства Глава 15. Преимущество маршрутных транспортных средств Если полоса движения, обозначенная дорожным знаком «Полоса для маршрутных транспортных средств», отделена от остальной проезжей части дороги прерывистой линией горизонтальной дорожной […]
  • 50 штрафа за неисполнение требования потребителя 50 штрафа за неисполнение требования потребителя Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав […]
  • Мировой суд ленинского района г Иркутска Мировой суд ленинского района г Иркутска г. Иркутска, ул. Волгоградская, 47 Улицы: Авиастроителей, Александра Матросова, Алтайская, Баха, 1-я Ворошиловская, 2-я Ворошиловская, Гастелло, Гравийная, Делегатская, Демьяна Бедного, Державина, […]
  • Мазда 3 когда проходить то Мазда 3 клуб (Mazda 3 .ru) Регламент ТО на Mazda 3 MPS Нравится Не нравится mazda3.ru 07 июн 2010 Регламент прохождения ТО на Mazda 3 MPS Перечень расходников, необходимых для прохождения Технического Обслуживания автомобилей […]
  • Ст 252 п 3 гк рф вас рф Ст 252 п 3 гк рф вас рф Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав потребителей Трудовые […]
  • Статья 29 часть 4 жилищного кодекса Статья 29 часть 4 жилищного кодекса Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав потребителей […]
  • Движение по дороге на велосипеде Глава 20. Движение на велосипедах и мопедах ПДД он-лайн ПДР на Беларускай мове Rules of the road ПДД для Android ПДД для iPhone ПДД в формате FB2 Стаж водителя Административная ответственность Уголовная ответственность […]
  • Земельный участок дербент Земельные участки в Дербенте Всего 347 объявлений Всего 347 объявлений Купить землю под ИЖС, 6 соток. 5 ноября 275 Собственник Пожаловаться Заметка Продаю землю с/х назначения, 5 га, 17. 3 ноября 320 Собственник […]