Структурная дискриминация

Содержание:

Международный год лиц африканского происхождения

Обсуждение темы

Исправление ошибок прошлого

«Этот год посвящен признанию роли лиц африканского происхождения в глобальном развитии и обсуждению вопросов правосудия в отношении текущих и прошлых случаев проявления дискриминации, которые стали причиной сегодняшней ситуации».

Мирьяна Найчевска,
Председатель Рабочей группы ООН
по проблеме лиц африканского происхождения

Расовая дискриминация, которая была характерна для периода работорговли и колонизации, все еще ощущается сегодня. Расизм может проявляться в различных формах, иногда скрыто, иногда бессознательно, однако он часто приводит к нарушениям прав человека лиц африканского происхождения.

В целях борьбы с расизмом и расовой дискриминацией в 2001 году Организация Объединенных Наций создала Рабочую группу экспертов по проблеме лиц африканского происхождения, которой было поручено изучить проблемы, связанные с расовой дискриминацией в отношении лиц африканского происхождения, живущих в диаспоре, и внести предложения касательно ликвидации расовой дискриминации в отношении африканцев и лиц африканского происхождения во всем мире.

Рабочая группа установила, что наиболее острые проблемы, с которыми сталкиваются лица африканского происхождения, связаны с их участием и отношением к ним в сфере отправления правосудия, а также с доступом к качественному образованию, работе, здравоохранению и жилью. Зачастую эти проблемы возникают из-за структурной дискриминации, присутствующей в обществе.

В некоторых странах, особенно в тех, где люди африканского происхождения составляют меньшинство, выходцам из Африки выносятся более суровые приговоры, чем в отношении преобладающего этноса. В результате они составляют непропорционально высокий процент населения, находящегося в заключении. Расовое профилирование*, которое привело к тому, что лица африканского происхождения стали регулярным объектом правоохранительных органов, способствовало созданию стереотипа о выходцах из Африки как о лицах, имеющих склонность к преступности.

Во многих странах лица африканского происхождения имеют наименьший доступ к качественному образованию на всех уровнях. Установлено, что, когда лица африканского происхождения имеют свободный доступ к образованию, они располагают бόльшими возможностями для того, чтобы участвовать в политической, экономической и культурной сферах жизни общества и отстаивать свои собственные интересы.

Рабочая группа подчеркивает, что сбор данных, рассортированных по признаку этнической принадлежности, имеет большое значение для установления и решения проблем в области прав человека лиц африканского происхождения. Если такая информация не доступна, то политика правительства, направленная на борьбу с расизмом и расовой дискриминацией, не может быть правильно сформулирована, а тем более реализована. Невозможно также оценить прогресс.

* Дурбанская программа действий определяeт расовое профилирование или расовую ориентацию как «практику сотрудников полиции и других правоохранительных органов, заключающуюся в использовании в той или иной степени расы, цвета кожи, происхождения или национальной или этнической принадлежности в качестве основания для проведения в отношении соответствующих лиц следственных действий или для определения того, принимало ли то или иное лицо участие в уголовно наказуемой деятельности».

Русаков: в Эстонии есть проблема структурной дискриминации

Эстонский правозащитник, председатель правления НКО «Русская школа Эстонии» Мстислав Русаков рассказал о серьезной проблеме структурной дискриминации в Эстонии и заявил, что проблемы такого рода могут обсуждаться на конгрессах Федерального союза европейских национальных меньшинств (FUEN), в состав которого входит и эстонская организация.

Для Эстонии, добавил Русаков, характерна, к примеру, очень серьезная проблема структурной дискриминации: «Если мы посмотрим список эстонских чиновников, то увидим, что там 97% эстонцев (судя по именам и фамилиям) и 3% — людей с неэстонскими фамилиями. При том, что среди населения неэстонцы составляют 30%».

В состав FUEN эстонская организация была принята в 2017 году на ежегодном конгрессе FUEN, на котором рассматриваются общие проблемы национальных меньшинств Европы — сохранения национального языка, национальной идентичности и различного рода дискриминаций.

Ранее Мстислав Русаков сообщал Sputnik Эстония о первом заседании специальной рабочей группы в составе FUEN, сосредоточенной только на проблемах нацменьшинств в сфере образования, в котором принимала участие организация «Русская школа Эстонии».

Sputnik Эстония уже писал, что в январе 2018 года премьер-министр Эстонии Юри Ратас встретился с представителями национальных обществ Эстонии, чтобы обсудить в том числе их роль в развитии эстонского общества. Тогда глава кабинета министров заявил, что «приоритетом правительства является целостное развитие эстонского общества, в котором каждый человек вне зависимости от пола, возраста, родного языка, социального статуса или места проживания будет чувствовать себя хорошо».

Главные темы

Моряки танкера Bozdag турецкой компании Palmali, больше года простоявшего в порту Таллинна под арестом, наконец получили свои заработанные деньги и улетают в Москву. Sputnik Эстония проводил мужчин в аэропорту.

Брюссель демонстрирует очевидное недовольство излишней «склонностью» стран ЕС самостоятельно договариваться с Китаем о развитии торгово-экономических связей.

Пока оппозиция ищет проколы коалиции в документах по проекту госбюджета на 2019 год, экономист Петр Верницкий предупреждает, что грядущий кризис может помешать выполнению бюджета.

Орбита Sputnik

В Службе неотложной медицинской помощи ответили недовольному рижанину, который вызвал жене «скорую», а потом получил счет в 40 евро.

Под Вильнюсом эвакуировали школу после обнаружения предмета, похожего на боеприпас.

Руководство Технического университета в Кишиневе объяснило поведение учащихся, которые выбрасывали книги из окон.

В Польше задержали мужчину, который принуждал белорусов и других иностранцев работать на стройке и не платил им.

Королевский национальный балет Грузии в ноябре этого года выступит с танцевальной программой в одиннадцати городах России.

Количество кандидатов на службу по контракту на российской военной базе в Абхазии втрое превысило план комплектования подразделений ЮВО.

В объективе Sputnik Азербайджан — уникальная археологическая находка, сделанная на территории Старого города в Баку.

Четверо армянских военнослужащих погибли в результате крупного ДТП с участием грузовика Минобороны республики.

Преподавателя элитной школы в Астане уволили за «неуместное и непрофессиональное поведение» в отношении учащегося и выслали из страны.

Сто один год назад родилась народная артистка СССР Сайра Кийизбаева. Sputnik рассказывает интересные факты об этой яркой творческой личности.

Бывший таджикский футболист, ранее задержанный в Минске, подал ходатайство о получении статуса беженца в Беларуси.

Ташкент предлагает провести в 2019 году первый узбекско-российский межрегиональный туристический форум.

Милиционеры Южной Осетии готовятся отметить свой профессиональный праздник — 101-летие со дня создания органов внутренних дел.

В Службе неотложной медицинской помощи ответили недовольному рижанину, который вызвал жене «скорую», а потом получил счет в 40 евро.

Руководство Технического университета в Кишиневе объяснило поведение учащихся, которые выбрасывали книги из окон.

Спутник Рекомендует

  • 21:00 Выборы в Конгресс окончательно раскололи Америку
  • 20:45 Из турецкого плена в Россию: экипаж судна Bozdag летит домой
  • 20:25 Эффект С-300: израильские военные не хотят вновь злить Россию
  • 20:05 Брюссель подозревает страны ЕС в «сепаратных» переговорах с Пекином
  • 19:45 В эстонском городе Маарду отметили годовщину знаменательного события

Все новости

Мультимедиа

Факт регистрации и авторизации пользователя на сайтах Спутник при помощи аккаунта или аккаунтов пользователя в социальных сетях обозначает согласие с данными правилами.

Пользователь обязуется своими действиями не нарушать национальное и международное законодательство. Пользователь обязуется высказываться уважительно по отношению к другим участникам дискуссии, читателям и лицам, фигурирующим в материалах.

Администрация вправе удалить комментарии, сделанные на языках, отличных от языка, на котором представлено основное содержание материала.

Комментарий пользователя будет удален, если он:

  • не соответствует тематике комментируемого сообщения;
  • пропагандирует ненависть, дискриминацию по расовому, этническому, половому, религиозному, социальному признакам, ущемляет права меньшинств;
  • нарушает права несовершеннолетних, причиняет им вред в любой форме, в том числе моральный;
  • содержит идеи экстремистского и террористического характера, призывает к иным незаконным действиям;
  • содержит оскорбления, угрозы в адрес других пользователей, конкретных лиц или организаций, порочит честь и достоинство или подрывает их деловую репутацию;
  • содержит оскорбления или сообщения, выражающие неуважение в адрес Спутник;
  • нарушает неприкосновенность частной жизни, распространяет персональные данные третьих лиц без их согласия, раскрывает тайну переписки;
  • содержит описание или ссылки на сцены насилия, жестокого обращения с животными;
  • содержит информацию о способах суицида, подстрекает к самоубийству;
  • преследует коммерческие цели, содержит ненадлежащую рекламу, незаконную политическую рекламу или ссылки на другие сетевые ресурсы, содержащие такую информацию;
  • продвигает продукты или услуги третьих лиц без соответствующего на то разрешения;
  • содержит оскорбительные выражения или нецензурную лексику и её производные, а также намёки на употребление лексических единиц, подпадающих под это определение;
  • содержит спам, рекламирует распространение спама, сервисы массовой рассылки сообщений и ресурсы для заработка в интернете;
  • рекламирует употребление наркотических/психотропных препаратов, содержит информацию об их изготовлении и употреблении;
  • содержит ссылки на вирусы и вредоносное программное обеспечение;
  • является частью акции, при которой поступает большое количество комментариев с идентичным или схожим содержанием («флешмоб»);
  • автор злоупотребляет написанием большого количества малосодержательных сообщений, или смысл текста трудно либо невозможно уловить («флуд»);
  • автор нарушает сетевой этикет, проявляя формы агрессивного, издевательского и оскорбительного поведения («троллинг»);
  • автор проявляет неуважение к языку, например, текст написан целиком или преимущественно набран заглавными буквами или не разбит на предложения.

Администрация имеет право без предварительного уведомления пользователя заблокировать ему доступ к странице или удалить его аккаунт в случае нарушения пользователем правил комментирования или при обнаружении в действиях пользователя признаков такого нарушения.

Discrimination and Intolerance

Дискримінація та нетолерантність

Що таке дискримінація і нетерпимість?

Дискримінація — в усіх її можливих формах і проявах — є однією з найбільш поширених форм насильство та порушення прав людини. Вона зачіпає мільйони людей щодня, і її дуже важко розпізнати. Дискримінація і нетерпимість — тісно пов’язані між собою поняття. Нетерпимість — це відсутність поваги до вчинків та переконань, що відрізняються від своїх власних. Вона також стосується відторгнення людей, яких ми сприймаємо як інших, наприклад, членів іншої соціальної чи етнічної групи, або людей з іншою політичною чи сексуальною орієнтацією. Нетерпимість може проявлятися у широкому діапазоні дій, починаючи з уникання таких людей, мовної ненависті, і закінчуючи тілесними травмами або навіть вбивствами.

Дискримінація проявляється, коли до людей ставляться менш прихильно, а ніж до інших людей в подібній ситуації тільки тому, що вони відносяться, або сприймаються як такі, що належать, до певної групи чи категорії людей. Людей можуть дискримінувати через їх вік, інвалідність, етнічну приналежність, походження, політичні переконання, расу, релігію, стать чи гендер, сексуальну орієнтацію, мову, культуру та з багатьох інших причин. Дискримінація, яка часто є результатом забобонів, робить людей безпорадними, заважає їм стати активними громадянами, обмежує розвиток їх навичок і в багатьох ситуаціях доступ до роботи, послуг з охорони здоров’я, освіти або житла.

Дискримінація має прямі наслідки для тих людей і груп, які зазнають дискримінації, але вона також має непрямі і глибинні наслідки для суспільства в цілому. Суспільство, в якому дозволяють або з терпимістю ставляться до дискримінації, це суспільство, де люди позбавлені можливості вільно та у повній мірі розкрити потенціал, як свій власний, так і суспільства в цілому.

У цьому розділі описуються види дискримінації, як вона впливає на права людини, а також заходи та ініціативи, які проводяться, або повинні бути проведені, з метою протидії нетерпимості та дискримінації і поширення культури миру та дотримання прав людини. Деякі з найбільш поширених форм дискримінації, такі, як дискримінація за ознакою інвалідності, статі або релігії, описані більш детально в інших розділах даної глави.

Принципи рівності і недискримінації закріплені у Загальній декларації прав людини:
«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах» (стаття 1). Ця концепція рівності в гідності та правах вбудована в сучасну демократію, так держави зобов’язані захищати різні меншини та вразливі групи від нерівного поводження. Стаття 2 закріплює свободу від дискримінації: «Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, викладені в цій Декларації, без будь-яких винятків».

Держави-члени Ради Європи також затверджують неприпустимість дискримінації у статті 14 Європейської конвенції з прав людини. Ця стаття забороняє дискримінацію тільки в тому, що стосується користування правами, викладеними у Конвенції. Протокол № 12 до ЄКПЛ був складений, щоб забезпечити більш сильне, окреме право на рівність і загальну заборону дискримінації: «Користування будь-яким правом, визнаним законом, повинно бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою. » 1 Таким чином, цей протокол розширює сферу ЄКПЛ, оскільки він охоплює дискримінацію будь-якого законного права, навіть якщо це право не прописане в Конвенції.

Чи ратифікувала ваша країна Протокол № 12 до ЄКПЛ?

Пряма та непряма дискримінація

Дискримінація може здійснюватися у прямий та непрямий спосіб. Пряма дискримінація характеризується наявністю наміру дискримінувати людину чи групу людей, наприклад, коли бюро з працевлаштування відхиляє претендента циганської національності, або компанія з нерухомості не надає квартир іммігрантам. Непряма дискримінація має місце, коли нібито нейтральна умова, критерій, або практика де-факто ставить окрему особу чи представників певної меншини у невигідне, порівняно з іншими, становище. Приклади можуть бути різними: від мінімального зросту критерію на посаду пожежних (що виключає більшою мірою жінок, ніж чоловіків) до універмагів, що не приймають на роботу людей з покритою головою. Ці, на вигляд нейтральні, правила, насправді можуть створити непропорційно великі перешкоди членам певних соціальних груп. Пряма і непряма дискримінація заборонена договорами з прав людини; непряма дискримінація часто є більш поширеною і її важче довести, ніж пряму дискримінацію.

Чи ви коли-небудь відчували дискримінацію в свою адресу?

Структурна дискримінація

Ключовим елементом у структурній дискримінації є не намір, а ефект утримання групи меншин в підлеглому стані.
Фред Пінкус

Структурна дискримінація базується на способі організації нашого суспільства. Сама система ставить у невигідне становище певні групи людей. Структурна дискримінація реалізується через норми, процедури, форми відносин і поведінки, які створюють перешкоди для досягнення реальної рівності або рівних можливостей. Структурна дискримінація часто проявляється у вигляді інституційної упередженості, механізмів, які постійно діють на користь однієї групи і дискримінують іншу або інші. Це такі випадки, коли дискримінація є результатом не переконань індивідуума про людину або групу людей, а дій інституційних структур, правових, організаційних та інших. Щоб побороти структурну дискримінацію, треба зробити її видимою, оскільки ми часто зростаємо з нею, як з чимось самоочевидним і безперечним.

Існування структурної дискримінації перешкоджає державі обрати політику, яка розглядає не тільки правову базу, але й інші стимули з урахуванням моделей поведінки і роботи різних установ. Освіта в галузі прав людини може бути одним з варіантів вирішення цієї проблеми.

Стверджувальна дія

Структурна нерівність — це стан, який виникає, коли певні групи користуються нерівноправним становищем по відношенню до інших груп, у результаті нерівного відношення до їх ролей, функцій, прав і можливостей. Боротьба з дискримінацією повинна вийти із судів та увійти до сфери освіти та політики.
Мір’яна Найчевська, Голова Робочої групи експертів ООН з проблеми осіб африканського походження

У деяких випадках преференційне або позитивне відношення до людей, що належать до певних груп, може бути застосовано як спроба пом’якшити, або відшкодувати збитки, завдані структурною дискримінацією. Стверджувальні дії, які іноді називають
«позитивною дискримінацією», не тільки дозволяються, але навіть вітають протидію нерівності. Наприклад, економічні відмінності між сільськими і міськими районами можуть призвести до різного доступу до послуг. Це може привести до нерівності, якщо не вжити особливих дій, щоб врівноважити вплив початкового економічного дисбалансу. У таких випадках преференційне відношення необхідне, щоб забезпечити реальну рівність, а не викликати нерівність.

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації передбачає, що програми стверджувальних дій можуть знадобитися країнам, які ратифікували конвенцію, щоб виправити систематичну дискримінацію. Такі заходи, однак, «ні в якому разі не тягнуть за собою збереження нерівних або особливих прав для різних расових груп після досягнення цілей, за для яких вони були введені».

Мультидискримінація

Кожен з нас належить до або ідентифікується за декількома соціальними групами. Коли маєш справу з будь-якою конкретною соціальною групою, важливо бути в курсі внутрішньої неоднорідності групи і потенційних мульти підстав для дискримінації. Ці мульти ідентифікації означають не тільки більше ймовірностей для дискримінації але також можуть відбуватися у декількох напрямках: наприклад, циганська лесбіянка може зазнавати мульти дискримінації як з боку гетеросексуальних не-циган, в той же час вона може бути предметом гомофобії в циганській громаді та предметом расистського ставлення в ЛГБТ-спільноті. У більшості випадків мульти дискримінації зазнають так звані видимі меншини — жінки і люди з обмеженими можливостями.

Більшість та меншини

Про цивілізацію слід судити по тому, як вона поводиться з меншинами.
Махатма Ганді

Дискримінація зазвичай чиниться більшістю проти меншин, хоча також існує дискримінація від меншин. Перебування в більшості є статичною або динамічною ситуацією, залежно від багатьох факторів. Коли ми на стороні переможців у результаті демократичних виборів, ми в більшості в результаті наших переконань, рішень, або, наприклад, за підсумками голосування. Якщо наші переконання змінились, або партія, яку ми підтримуємо, програла на наступних виборах, наш статус більшості вже не діє. Є більш статичні позиції більшості і меншості, коли один або кілька аспектів нашої ідентичності (національності, релігії, сексуальної орієнтації, статі, способу життя, інвалідності) представлені групою, яка складає менше (як правило, набагато менше), ніж 50% всього населення даної географічної одиниці.

Демократії вразливі до «тиранії більшості»: ситуації, в якій влада більшості настільки репресивна, що вона повністю ігнорує потреби і бажання представників меншин. Система прав людини не тільки захищає громадян від гніту особи або невеликої групи осіб, але також є засобом захисту для меншин від більшості.

Чи можете ви назвати когось, хто ніколи не зазнає дискримінації?

Роль стереотипів і упереджень

Дайте мені упередження і я переверну світ.
Габріель Гарсіа Маркес

Стереотип — це узагальнююче переконання або думка про ту чи іншу групу людей, наприклад, що підприємці амбітні, державні службовці не мають почуття гумору, або що жінки мають довге волосся і носять спідниці. Основною функцією стереотипів є спрощення реальності. Стереотипи, як правило, засновані або на якомусь особистому досвіді, або на враженнях, що ми набули в період ранньої дитячої соціалізації від дорослих, оточуючих нас вдома, в школі або через засоби масової інформації, які потім стають узагальненнями для всіх людей, яких можна поєднати за якоюсь ознакою. 3

«Всі уявлення є викривленнями чи то в одній формі чи то в іншій».
Едвард Саїд

Упередження — це судження, як правило, хибне, яке ми робимо про іншу людину або інших людей, не знаючи їх. Так само, як стереотипи, упередження виникають як частина нашого процесу соціалізації. Одна з відмінностей між стереотипом і забобоном полягає в тому, що, коли ми маємо досить інформації про людину або конкретну ситуацію, ми залишаємо наші стереотипи. Упередження ж працюють як екран, через який ми сприймаємо будь-який шматок реальності: так, лише інформації зазвичай не достатньо, щоб позбутися упередження тому, що упередження змінюють наше сприйняття реальності; ми будемо розглядати лише інформацію, яка підтверджує наше упередження, і не помітимо або «забудемо» все, що його спростовує. Упередження, таким чином, дуже важко подолати, якщо вони суперечать фактам, ми краще заперечимо факти, ніж саме упередження («але він не справжній християнин», «вона є винятком»).

Дискримінація і нетерпимість часто засновуються на, або виправдовуються упереджен- нями і стереотипами щодо людей і соціальних груп, свідомо чи несвідомо вони є практичним виразом упереджень. Структурна дискримінація є результатом увічнених форм упереджень.

Форми нетерпимості та дискримінації

Ксенофобія

Оксфордський словник англійської мови подає таке визначення терміна «ксенофобія»:
«патологічно нав’язливий страх стосовно іноземців або іноземних країн». Інакше кажучи, це означає відразу до чужинців або іноземців; це ірраціональне почуття, тому що воно не обов’язково базується на прямому конкретному досвіді з виникнення загрози з боку іноземців. Ксенофобія є упередження, пов’язане з помилковим сприйняттям того, що люди з інших країн, груп, культур або ті, хто говорять іншими мовами, є загрозою.
Ксенофобія тісно пов’язана з расизмом: чим більше чужинець сприймається як «інший», тим, як правило, сильніші страхи і негативні почуття. Ксенофобія є однією з найбільш поширених форм і підстав для дискримінації і це кидає виклик правам людини.

Хто є об’єктом ксенофобії у вашому суспільстві?

Забобони косять, коли дивляться, і брешуть, коли говорять.
Лор Жюно, герцогиня д’Абрантес

Деякі упередження можуть перетворюватися на ідеологіъ і корм для ненависті. Однією з них є ідеологія расизму. Расизм включає дискримінаційну або образливу поведінку щодо людей через їх уявну «неповноцінність». Існує поширене переконання, що є людські раси в межах людського виду, які відрізняються своїми фізичними відмінностями. Наукові дослідження показують, однак, що «людські популяції не є однозначно і чітко розмежованими, біологічно окремими групами» 4 , і що раса — це уявне поняття або соціальний конструкт. Всі люди належать до одного виду і, отже, не має сенсу говорити про «раси».

Вплив расистських ідеологій був руйнівним для людства; вони виправдовували рабство, колоніалізм, апартеїд, насильницьку стерилізацію та анігіляцію народів. На цьому базувалися нацистські ідеології та програми знищення євреїв та інших «неповноцінних народів».

На жаль, расизм і зараз присутній в сучасних європейських суспільствах і політиці. Хоча раса більше не сприймається як біологічна категорія і тільки одиниці вірять зараз у «вищі раси» із спадковим правом мати владу над тими, хто вважається «нижчою расою». Вплив расизму існує і приймає різні форми, такі як культурний расизм або етноцентризм, віра в те, що деякі культури, як правило, свої власні перевершують інші, або не сумісні з іншими культурами, традиціями, звичаями та історією.

Міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією

Відзначається 21 березня в пам’ять про різанину у Шарпевіле в 1960 році, коли поліція відкрила вогонь і вбила 69 людей під час мирної демонст- рації проти законів апартеїду в Шарпевіле, Південна Африка.
UNITED — Європейська мережа проти нацизму і антисемізму. Це, Європейська мережа проти націоналізму, расизму, фашизму та на підтримку мігрантів і біженців координує загальноєвропейський тиждень, присвячений цій даті, з метою поширення терпимості і рівних прав, а також вітання різноманітності в Європі . 7

Дискримінація, ксенофобія і расизм дуже поширені в різних частинах світу: в Індії налічується близько 160 мільйонів далітів (недоторканих), що страждають від кастової системи. У Сполучених Штатах Америки раса є ключовим фактором у застосуванні смертної кари. Лікарні Чехії, Словаччини та Угорщини практикували недобровільну стерилізацію
циганських жінок в 21 столітті . 6

Багато урядів широко використовують практики депортації та нерівного поводження з мігрантами, а також структурну дискримінацію щодо певних етнічних меншин, таких як цигани, що живить ксенофобію і приховані расистські почуття. Регулярними випадками в багатьох державах-членах Ради Європи є злочини, мотивовані ненавистю, які підтримуються расистською ідеологією.

Can you point out any recent cases of racist violence in your country?

Антисемітизм

Антисемітизм можна визначити як «ворожість до євреїв як релігійної або [етнічної] меншини, що часто супроводжується соціальною, економічною та політичною дискримінацією» 9 . Антисемітизм був широко поширений в європейській історії аж до наших днів. Наприкінці ХІХ сторіччя єврейські громади в Росії регулярно ставали жертвами погромів — організованих систематичних дискримінаційних актів насильства проти єврейської громади з боку місцевого населення, часто за пасивної згоди або активної участі сил правопорядку, які заохочувалися антисемітською політикою уряду. Напади на єврейські громади часто траплялися також в інших європейських країнах, у тому числі, наприклад, у Франції та Австрії.

Підйом фашизму у першій половині ХХ століття приніс багатьом євреям у Європі ще важчі випробування, оскільки антисемітизм став частиною панівної ідеології. Це стосується не тільки фашистських режимів та партій, що співпрацювали прямо чи непрямо з німецьким нацистським режимом під час Голокосту, але й інших суспільств та систем на які вплинули расистські ідеології.
Під час Голокосту, вчиненого нацистською Німеччиною та її союзниками під час Другої світової війни і відомого також як Шоа (єврейське слово, що означає «спустошення»,
«горе»), приблизно 6 мільйонів євреїв були системно знищені тільки тому, що вони були євреями.

Після перемоги більшовицької революції погроми у Радянському Союзі припини- лися, але антисемітизм продовжував існувати у різних формах, у тому числі у формі насильницького переселення, конфіскації майна та показових судових процесів. При комуністичних режимах антисемітизм також часто приховувався під офіційною антисіоністською політикою.

Расизм набув нового амплуа у вигляді здорового вирішення актуальних політичних проблем. Звичайно, ми не називаємо це
расизмом. Ми називаємо це антитерористичною або імміграційною політикою.
Алана Лентін 8

Сьогодні антисемітизм залишається широко розповсюдженим в Європі, навіть якщо в деяких випадках, його важко розпізнати чи визнати. В останні роки паплюжать єврейські цвинтарі, євреї досить часто стають мішенями ненависті, або навіть фізичних розправ. Дослідження регулярно демонструють поточні високі рівні антисемітизму серед основних європейських суспільств у супроводі поодиноких підйомів.
Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) відзначає, що це є тривожною тенденцією у Європі. Незважаючи на всі зусилля, до антисемітизму «продовжують заохочувати, відкрито або приховано, певні політичні партії і лідери, у тому числі не тільки екстремістські партії, але і деякі основні партії» 10 і в багатьох випадках певні верстви населення ставляться терпимо або навіть приймають ці програми.

Що відбувалося з єврейським народом у вашій країні під час Другої світової війни?

Молодь, що працює проти антисемітизму

Рух проти нетерпимості (Іспанія)
Студенти Вищої Школи перефарбували картини «Герніка» Пікассо і зібрали їх на великій стіні, щоб показати, що фатальні реалії минулого присутні тут і зараз. Під час цього процесу символи, що були використані в малюнку та його відношення до Голокосту і погрому Кришталевої ночі, були пояснені аудиторії.

Центр Голокосту (Росія): Міжнародні конкурси «уроки Голокосту — шлях до толерантності»
З 2002 року цей центр проводить меморіальні програми та міжнародні освітні заходи щодо толерантності та Голокосту, в тому числі щорічний конкурс для студентів і викладачів з Росії, інших країн Європи та СНД, Ізраїлю та США.

Резолюція 1563 (2007) Парламентської асамблеї Ради Європи закликає країни-членів запровадити кримінальну відповідальність та/або таке законодавство, яке засуджує антисемітизм, в тому числі та не визнає Голокост, незалежно від того, що він скоєний окремими особами, групами або навіть політичними партіями. 11

Агентство з основних прав (The Fundamental Rights Agency, FRA) Європейського союзу публікує огляди ситуацій щодо антисемітизму в державах-членах. У даному описі ситуації з антисемітизмом в ЄС у 2010 році Агентство відзначає, що «більшість держав-членів не мають офіційних або навіть неофіційних даних і статистики щодо антисемітизму». Агентство визнало важливість освіти з питань Голокосту як засобу вирішення антисемітизму, і за ці роки ініціювало та провело декілька спільних проектів у цій сфері. 12

Дискримінація циганів: Ромофобія і протициганські настрої

Назва цигани або рома є колективною назвою для дуже різноманітної етнічної групи людей, які ідентифікують себе як члени різних підгруп на основі, наприклад, поточного чи минулого географічного положення, діалекту і місцерозташування. У Європі живе близько 10 мільйонів ромів. Кілька груп живуть як кочівники, які не мають постійного місця проживання, але більшість тепер живе осіло: існують урбанізовані групи циган, а також багато з них живуть в більш-менш ізольованих районах, або окремих невеликих містах, або селах, цигани присутні практично у всіх європейських країнах.

Дискримінація ромів має глибоке коріння і є загальною реальністю по всій Європі. Як зазначив Комісар Ради Європи з прав людини, існують тенденції по всій Європі, що сильно нагадують нацистську ідеологію і міркування щодо ромів, такі як побоювання за безпеку і здоров’я населення. Риторика криміналізації всього ромського населення також дуже поширена по всій території країн-членів. 14
Оскільки роми, швидше за все, зазнають дискримінації, представники народності цього народу є більш уразливими по відношенню до збройних конфліктів, природних катастроф або економічних криз. У багатьох країнах роми ставали жертвами жорстоких расистських груп (у Болгарії, Угорщині, Італії, Румунії і так далі) і були вбитими. Роми потрапляли під перехресний вогонь у збройних конфліктах у колишній Югославії. Вони часто живуть у відокремлених та ізольованих селах. 15 Багато молодих ромів ростуть у ворожому соціальному середовищі, отримуючи підтримку і визнання лише в їх власній сім’ї та громаді. Вони позбавлені багатьох основних прав, таких як освіта або охорона здоров’я або мають обмежений доступ до них.

Який відсоток складають роми серед населення вашої країни?

Депортація румунських і болгарських циган в 2010 році

У 2010 році французький уряд оголосив переслідування незаконних таборів ромів, які нещодавно мігрували до Франції, і відправив кілька тисяч їхніх жителів назад до Румунії і Болгарії, стверджуючи, що ромські поселення є основним джерелом злочинності і порушення громадського порядку. Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації жорстко розкритикував репресії у Франції і сказав, що расизм і ксенофобія переживають «значний сплеск». Водночас, опитування громадської думки продемонстувало, що 65% французів підтримали жорстку позицію уряду. 16 Європейський комітет з соціальних прав одноголосно констатував, що примусові виселення ромів являють собою порушення прав, передбачених у переглянутій Європейській соціальній хартії, в тому числі свободу від дискримінації та право на житло. 17

Порраймос геноцид європейських ромів, скоєний нацистами і їх союзниками між 1933 і 1945 роками. За оцінками, число жертв коливається, за різними джерелами, від половини до 2 мільйонів, що означає втрату до 70% від довоєнної кількості населення ромів.

Що типово повідомляють про ромів у ваших місцевих новинах?

В суспільстві поступово зростає розуміння проблеми і турбота про ромів. Десятиліття інтеграції ромів 2005–2015 рр. є безпрецедентним політичним зобов’язанням європейських урядів з поліпшення соціально-економічного становища та соціальної інтеграції ромів. 19 Дії та програми молоді також сприяли протидії нетерпимості та упередженням і стереотипам щодо ромів, з якими багато хто з нас зростав. Міжнародна кампанія Типовий ром?, наприклад, звертається до стигматів та стереотипів, як корінних причин соціальної ізоляції ромів 20

Вплив на молодих людей [Ромофобії] включає пасивність, розчарування, маргіналізацію, а також взаємні стереотипи і страхи взаємодії з іншими у зв’язку із сегрегацією
і неправильними уявленнями про «інших», а також відсутність можливостей для
взаємодії . 18

Рада Європи почала працювати проти дискримінації ромів у 1969 році, прийнявши перший офіційний текст про «ситуацію циган та інших кочівників в Європі». У 2006 році Рада Європи почала ромську кампанію «Доста!», зусилля з поширення обізнаності, що спрямоване на об’єднання не-ромів з ромськими народностями.
У 2010 році Страсбурзька Декларація про ромів була прийнята на засіданні високого рівня, в декларації держави-члени домовилися про пріоритетність дій для недискримінації та соціальної інтеграції ромів, в тому числі активному залученні ромів.

У 2012 році Молодіжний сектор Ради Європи, разом з європейськими мережами та організаціями ромів, ініціював план дій в інтересах ромської молоді з метою підвищення їх участі в європейській політиці щодо ромів та молоді, а також задля протидії наслідкам дискримінації ромської молоді.

Європейська Комісія проти расизму та нетерпимості також звертає увагу на становище ромів в Європі, його загальна рекомендація 13 (2011) про боротьбу з ромофобією та дискримінацією щодо ромів підкреслює, що ромофобія є «особливо стійкою, сильною, рецидивуючою і поширеною формою расизму», і закликає уряди боротися з ромофобією в галузі освіти, зайнятості, житла та здоров’я, і боротися з расистським насильством і злочинами проти ромів.

Справжніми європейцями є роми. Гюнтер Грасс

Європейський Союз також все частіше визнає необхідність протидіяти наслідкам дискримінації ромів у державах-членах. У квітні 2011 року Європейська комісіяопублікувала «Рамкову угоду ЄС для національних стратегій інтеграції ромів до 2020 року» 21 , в якій говориться, що «незважаючи на деякий прогрес, досягнутий як у державах- членах, так і в ЄС в цілому, в останні роки мало що змінилося в повсякденній ситуації для більшості ромів».

Релігійна нетерпимість

Свобода релігії та релігійної терпимості є базовими цінностями, що присутні в кожній європейській країні, але акти дискримінації на основі релігії ще не зникли. Релігійна нетерпимість часто пов’язана з расизмом і ксенофобією, зокрема з антисемітизмом та ісламофобією. Якщо в минулому Європа характеризувалася конфліктами і дискримінацією між протестантами і католиками, римською і православною «офіційними» церквами і незгодними групами, сьогодні політичні відмінності між християнськими конфесіями стали менш важливими. У той же час багато релігійних громад, що знаходяться на позиціях меншин, продовжують процвітати по всій Європі, в тому числі — бахаїсти, буддисти, кришнаїти, індуїсти, іудеї, мусульмани і растафаріанці. Це зростаюче релігійне розмаїття часто ігнорується також, як і мільйони нерелігійних європейців.

Релігійна нетерпимість і дискримінація часто пов’язані з расизмом і ксенофобією, а значить, як правило, пов’язані з різними видами дискримінації.

Більш детальну інформацію про дискримінацію на основі релігії можна знайти в розділі, присвяченому релігії і вірі.

Які релігійні меншини існують у вашій країні?

Дискримінація за гендерною ідентичністю, статтю, сексуальною орієнтацією

Дискримінація за гендерним фактором включає дискримінацію жінок (ця форма називається також сексизмом, чи дискримінацією за ознакою статі) і трансгендерну дискримінацію транссексуалів, чия гендерна ідентичність не відповідає або культурно не пов’язана з їхньою визначенною статтю. Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації впливає на гомосексуальних і бісексуальних людей. Оскільки нерівноправність між жінками та чоловіками детально обговорюється в розділі, присвяченому гендерним питанням, тут ми тільки розглянемо інші форми гендерно- або секс- дискримінації.

Гомофобія часто визначається як «ірраціональний страх перед і відраза до гомосексуальності, лесбіянок, геїв, бісексуалів і транссексуалів (ЛГБТ 22 ) засноване на упередженнях, подібно до расизму, ксенофобії, антисемітизму та сексизму» 23 ,, а також до людей, які сприймаються як ЛГБТ. Якщо це почуття спрямоване проти транссексуалів, це називається «трансфобією». Різні тоталітарні режими 20-го століття зробили гомофобію частиною їхньої політичної ідеології, такі як нацизм у Німеччині, сталінізм у Радянському Союзі, чи фашизм в Іспанії. Тим не менш, демократичні режими в Європі виправдовували гомофобні законодавства, називали гомосексуальність патологією та криміналом, що призводило до структурної дискримінації ЛГБТ протягом тривалого часу. Сьогодні дискримінація ЛГБТ досі відбувається у всіх суспільствах в Європі, незважаючи на те, що багато держав прийняли антидискримінаційне законодавство. Багато ЛГБТ не можуть повною мірою користуватись своїми загальними правами людини, ризикують стати жертвами злочинів на ґрунті ненависті, не можуть отримати захист від вуличних нападів співвітчизників.

Коли я був в армії, мені дали медаль за вбивство двох чоловіків і звільнили за любов до одного.
Епітафія на могилі Леонарда Матловіча, гея і ветерана війни

У багатьох частинах світу ЛГБТ зазнають різних форм насильства, які варіюються від словесних нападок до вбивств. У багатьох країнах світу, практика гомосексуалізму досі вважається злочином, і в деяких з них карається позбавленням волі або смертною карою 24 .

61% молодих геїв, лесбіянок, бісексуалів і транссексуалів з 37 європейських країн
заявили, що вони зазнали упередженого ставлення та/або дискримінації в школі, і 51% — в їхніх сім’ях. 38% респондентів
заявили, що вони відчували упередження та/або дискримінацію в громаді, до якої вони належали і 30% — у колі друзів. 25

ЛГБТ часто позбавляють їхніх прав людини, наприклад, права на працю, коли роботодавці їх звільняють або дискримінують через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Право на безпеку та особисту недоторканність є ще одним правом, яке дуже часто порушується, коли (молоді) люди зазнають знущань у школі, або утисків на робочому місці. Гомосексуальні пари в багатьох країнах Європи відчувають дискримінацію в таких сферах, як право на вступ до шлюбу, право створювати сім’ю і брати прийомну дитину.

У яких сферах життя ЛГБТ зазнають дискримінації у вашій країні?

Діяльність Ради Європи

Європейський суд з прав людини часто грає роль першопрохідця у застосуванні санкцій проти гомофобії. У ряді випадків суд встановив, що дискримінація в галузі кримінального права щодо статевих зносин за згодою між дорослими у приватному середовищі суперечить праву на повагу до приватного життя, встановленому статтею 8 ЄКПЛ (Даджеон проти Великобританії, 1981; Норріс проти Ірландії, 1988; Модінос проти Кіпру, 1993). Суд був насправді першим міжнародним органом, що зазначив, що кримінальні закони щодо сексуальної орієнтації порушують права людини, і має найдовшу і найбільшу юридичну практику з вирішення випадків, що стосуються сексуальної орієнтації. Він також розглядав кілька випадків, пов’язаних з усиновленням дитини одиноким батьком або матір’ю.

У 2011 році Комісар Ради Європи з прав людини опублікував свою доповідь про дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. У доповіді привітав прогрес, досягнутий в галузі прав ЛГБТ у більшості країн-членів, заявивши що «патологізація і криміналізація гомосексуальності в Європі, очевидно, належать минулому». У той же час в доповіді наголошується, що серйозні проблеми залишаються в багатьох областях прав людини ЛГБТ, і це особливо щодо стосується прав транссексуалів. 26 Рада Європи створила підрозділ з питань ЛГБТ з метою упорядкування роботи з ЛГБТ. Він був оголошений першою в своєму роді міжнародною міжурядовою установою і сигналізував про важливість питань ЛГБТ в рамках загальних прав людини в Європі.

Освіта,якформальна,такінеформальна,відіграєцентральнурольузменшенніталіквідації упереджень щодо ЛГБТ. Тільки через освіту можна боротися та знищувати упередження. Програми Європейських молодіжних центрів і Європейського молодіжного фонду регулярно проводять освітні заходи та тренінги заняття в галузі прав для підготовки кадрів та активістів для боротьби з гомофобією. До них відносяться навчальні заняття, організовані у співпраці з молодіжними організаціями, такими як Міжнародна організація лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів, нетрадиційної молоді та студентів (IGLYO) та Асоціація Північних і Полярно- Балтійских ЛГБТ студентських організацій (Anso).

Протидія Дискримінації

Гендерні питання
У 2007 році молодіжний сектор Ради Європи опублікував посібник з гендерних питань, щоб допомогти педагогам та молодіжним лідерам працювати з молоддю
над питаннями гендеру та гендерного насильства.

Є кілька заходів для боротьби з дискримінацією і расизмом, що включають:

• юридичні дії задля забезпечення дотримання права на недопущення дискримінації
• освітні програми, що підвищують обізнаність щодо механізмівупереджень і нетерпимості, їх впливу на дискримінацію та пригнічення людей; а також сприяють розумінню різноманітності та заохочують терпимість
• діяльність громадянського суспільства, що засуджує дискримінацію і упередженість, протидіє злочинам на ґрунті ненависті та мовної ворожнечі, надає допомогу жертвам дискримінації або сприяє змінам у законодавстві.

Педагоги визнають необхідність розвитку в кожній людині толерантного і недискри- мінаційного ставлення і створення навчального середовища, яке визнає вигоди від різно- манітності, а не ігнорує її. У рамках цього розвитку ті, хто працює з дітьми або молоддю, а також самі діти і молодь повинні усвідомити свою власну і чужу дискримінаційну поведінку. Наприклад, в галузі прав людини, освітня діяльність може допомогти учасникам розвинути розуміння і співчуття, з одного боку, і стійкість і впевненість у собі — з іншого, щоб люди могли уникнути, запобігти або протистояти дискримінації.

Навчальний посібник «Усі різні — усі рівні» був розроблений Радою Європи з метою підвищення обізнаності та боротьби з расизмом, антисемітизмом, ксенофобією та нетерпимістю. www.coe.int/compass

Міжкультурне навчання являє собою процес вивчення різноманітності, і є центральним підходом в європейській молодіжній роботі. У молодіжній сфері Ради Європи міжкультурне навчання представлено як «процес соціального виховання, спрямованого на заохочення позитивних відносин між людьми і групами з різними культурними традиціями» 27 , що сприяє взаємній повазі та солідарності.

Міжнародна система прав людини

Організація Об’єднаних Націй

Одним з основних інструментів боротьби з дискримінацією в рамках системи ООН є Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, яка зобов’язує держави, які її підписали, до ліквідації расової дискримінації. Конвенція включає в себе механізм індивідуальних скарг, і контролюється Комітетом з ліквідації расової дискримінації (КЛРД), що складається з незалежних експертів. Усі держави-члени зобов’язані подавати регулярні доповіді Комітету, який, в свою чергу, надає свої скарги і рекомендації державам-членам у вигляді «заключних зауважень». Комітет складається з трьох механізмів зі своїми контролюючими функціями: процедур раннього попередження, розгляду міждержавних скарг та розгляду індивідуальних скарг.
Інші конвенції ООН стосуються дискримінації конкретних груп такі, як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок або Конвенція про права інвалідів.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

ОБСЄ є регіональною організацією безпеки і складається з 56 держав-членів з трьох континентів (у тому числі всі держав-членів Ради Європи). ОБСЄ також бере участь у боротьбі з усіма формами расизму, ксенофобії та дискримінації, включаючи антисемітизм і дискримінацію християн і мусульман. Одним з інститутів ОБСЄ є Варшавське Бюро демократичних інститутів і прав людини, яке:

• збирає і поширює інформацію та статистичні дані про злочини на ґрунті ненависті
• сприяє передовому досвіду в боротьбі з нетерпимістю і дискримінацією
• сприяє державам-членам у складанні та перегляді законодавства про злочини, мотивовані нетерпимістю і дискримінацією.

ОБСЄ має Верховного комісара у справах національних меншин, мандат якого включає в себе ідентифікацію та пошук швидких рішень для зняття напруженості, пов’язаної з проблемами національних меншин.

Політики ЄС щодо боротьби з дискримінацією

Ми . визнаємо, що рабство і работоргівля є злочином проти людства. і є одним з важливих джерел і проявів расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов’язаної з ними нетерпимості.
З Дурбанської декларації
та Програми дій 28

Відповідно до статті 21.1 Хартії основних прав Європейського Союзу, «будь-яка дискримінація за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, етнічного чи соціального походження, генетичних особливостей, мови, релігії або переконань, політичних або інших поглядів, приналежності до національних меншин, майнового стану, народження, інвалідності, віку чи сексуальної орієнтації, забороняється».
У ЄС існує кілька директив по боротьбі з дискримінацією. Директива расової рівності забезпечує рівне ставлення до людей, незалежно від їх расового чи етнічного походження. Рамкова директива рівності зайнятості забороняє дискримінацію на робочому місці за ознакою інвалідності, сексуальної орієнтації, релігії або переконань, а також за віком. Рівність чоловіків і жінок передбачена в двох директивах, в одній — з питань праці та зайнятості, в інший — з питань доступу до товарів і послуг 29 . Законодавство ЄС також вимагає, щоб кожна держава-член мала спеціальний націо- нальний орган з питань рівності, до якого можна звернутися за порадою і підтримкою.

Законодавство ЄС також вимагає, щоб кожна держава-член мала спеціальний націо- нальний орган з питань рівності, до якого можна звернутися за порадою і підтримкою.

Питання навколо відмови у наданні притулку біженцям, загибелі багатьох мігрантів на кордонах ЄС, ісламофобії і депортації циган, продовжують розділяти членів Європейсь- кого Союзу та заплямовувати репутацію стосовно антидискримінаційних зусиль. Загрозу правам людини також походить від політичних партій при владі, які фактично проводять дискримінаційне законодавство. Ці проблеми можуть бути усунені лише шляхом комплексної політики, в тому числі молодіжної політики в сфері недискримінації та боротьби з расизмом і нетерпимістю.

Рада Європи

Боротьба з расизмом і нетерпимістю стала основою для створення Ради Європи в 1949 році і залишається одним з пріоритетів сьогодні. На додаток до Європейської конвенції з прав людини та інших конвенцій, Рада створила конкретні інструменти для боротьби з расизмом, дискримінацією та нетерпимістю. У 1993 році була створена Європейська Комісія проти расизму та нетерпимості в якості незалежного органу з прав людини, щоб контролювати ситуацію щодо расизму, расової дискримінації, ксенофобії, антисемітизму і нетерпимістю в кожній державі-члені задля конкретних рекомендацій своїм урядам і загальних рекомендацій, адресованих всім державам-членам.

У той час як Комісія проти расизму і нетерпимості є головним органом Ради Європи з боротьби з расизмом і нетерпимістю, інші органи і відомства, такі як, Комітет міністрів, Парламентська асамблея, Уповноважений з прав людини, Консультативний комітет з Рамкової конвенції про захист національних меншин і Європейський суд з прав людини, також сприяють досягненню цієї мети.

Рамкова конвенція про захист національних меншин визнає, що «захист національних меншин та прав і свобод осіб, що належать до цих меншин, є невід’ємною частиною міжнародного захисту прав людини» (стаття 1). Країни-учасниці конвенції зобов’язуються гарантувати національним меншинам право на рівність перед законом, а також в усіх галузях економічного, соціального, політичного та культурного життя; забезпечення їх права на свободу мирних зібрань, асоціацій, вираження думок, слова, совісті і релігії, а також дозволяє членам національних меншин підтримувати, розвивати та зберігати свою культуру. Вона також забороняє примусову асиміляцію. 30

Сегрегація ромських дітей в Чеській Республіці, засуджена ЄКПЛ 31

«Заявниками були школярі циганського походження, які були розміщені у «спеціалізованих школах», призначених для учнів з обмеженими можливостями навчання. Вони стверджували, що до них ставилися інакше, ніж до дітей не-циганського походження в сфері навчання, вони були безпідставно переведені до спеціалізованих шкіл, де вони отримали значно гіршу освіту, ніж ту, що надається в звичайних початкових школах, в результаті чого вони були позбавлені доступу до середньої освіти, окрім освіти у центрах професійної підготовки». Суд встановив порушення статті 14 (заборона дискримінації) сукупності разом із статтею 2 Протоколу № 1 (право на освіту). 32

Які державні органи несуть відповідальність за боротьбу з дискримінацією у вашій країні?

Європейські молодіжні політики традиційно роблять сильний наголос на міжкультурному навчанні та боротьбі з расизмом і упередженнями. «Порядок денний 2020», основний документ з питань молодіжної політики Ради Європи, який робить особливий акцент на «запобіганні та протидії всім формам расизму та дискримінації за будь-якою ознакою» і визнає міжкультурне навчання методом неформальної освіти, «що особливо стосується сприяння міжкультурному діалогу і боротьбі з расизмом і нетерпимістю» 33 . Одним з найважливіших заходів молодіжної роботи та молодіжної політики проти дискримінації стала європейська молодіжна кампанія «Усі різні — усі рівні», яка мобілізувала молодь проти расизму, антисемітизму, ксенофобії та нетерпимості і задля сприяння різноманітності та правам людини. Тисячі молодих людей взяли участь у різних заходах кампанії по всій Європі.

Біла книга з міжкультурного діалогу «Жити разом у рівності та гідності» була схвалене Радою Європи в 2008 році і містить керівні принципи та аналітичні і методологічні інструменти для просування міжкультурного діалогу між політиками і практиками. Це сприяє міжкультурним підходам до управління культурним розмаїттям, на основі поваги до людської гідності, і об’єднує «нашу спільну людяність і загальну долю».

Незважаючи на широкий спектр існуючих інструментів та ксенофобією та дискримінацією, ворожість по відношенню до іноземців, порушення прав меншин, високий рівень агресивного націоналізму і банальних форм дискримінації є повсякденною реальністю в більшості суспільств усієї Європи. Ось чому так важливо сьогодні бути активними і творчими в заохоченні різноманіття, рівності, недискримінації та прав людини.

Еще по теме:

  • Инькова валентина георгиевна адвокат Инькова валентина георгиевна адвокат Участница Московского Конкурса "Успех" Деловых Женщин России. Инькова Валентина Георгиевна - адвокат Филиала Коллегии адвокатов «Московский юридический центр» АФ «Честь и защита». Указанное […]
  • Предоставление земельного участка для ведения садоводства Официальный сайт органов местного самоуправления города Нижневартовска Местное самоуправление Муниципальные услуги Торговая площадка Интернет-приемная С 1 марта 2015 года вступили в силу изменения в Земельный кодекс Российской Федерации […]
  • Документальное оформление выдачи заработной платы Документальное оформление выдачи заработной платы Документ : Документальное оформление начисления и выдачи заработной платы Документальное оформлениеначисления и выдачи заработной платы Сегодня дадут зарплату! Это известие с молниеносной […]
  • Закон о милиции в беларусь Закон Республики Беларусь от 29.06.1998 №172-З "О внесении изменений и дополнений в Закон Республики Беларусь "О милиции" (Документ утратил силу) (Текст правового акта с изменениями и дополнениями на 1 января 2014 года) Документ […]
  • Исковая давность книги Исковая давность Общий срок исковой давности устанавливается в три года. Для отдельных видов требований законом могут устанавливаться специальные сроки исковой давности, сокращенные или более длительные по сравнению с общим сроком (ст. […]
  • Ст 177 и 159 ук Какая сумма относится к крупной задолженностью перед банком, согласно ст.177 УК РФ? Какая сумма относится к крупной задолженностью перед банком? О которой говорится в статье 177 ук рф? Заранее спасибо! Ответы юристов (1) Согласно […]
  • 136 ч 1 ук рф Статья 136. Нарушение равенства прав и свобод человека и гражданина Дискриминация, то есть нарушение прав, свобод и законных интересов человека и гражданина в зависимости от его пола, расы, национальности, языка, происхождения, […]
  • Задать вопрос передаче что где когда Задать вопрос передаче что где когда "13 сектор" впервые появился в телепрограмме "Что? Где? Когда?" в зимней серии 2001 года. В этом секторе участвуют вопросы, присланные телезрителями по Интернету прямо во время прямой трансляции. Если […]