Ст 57 семейный кодекс

Семейный кодекс Украины
Статья 57. Имущество, которое является личной частной собственностью жены, мужа

1. Личной частной собственностью жены, мужа являются:

1) имущество, приобретенное ею, им до брака;

2) имущество, приобретенное ею, им за время брака, но на основании договора дарения или в порядке наследования;

3) имущество, приобретенное ею, им за время брака, но за средства, которые принадлежали ей, ему лично;

4) жилье, приобретенное ею, им за время брака вследствие его приватизации согласно Закона Украины «О приватизации государственного жилищного фонда»;

5) земельный участок, приобретенный ею, им за время брака в результате приватизации земельного участка, который находился в ее, его пользовании, или полученная в результате приватизации земельных участков государственных и коммунальных сельскохозяйственных предприятий, учреждений и организаций, или полученная из земель государственной и коммунальной собственности в пределах норм бесплатной приватизации, определенных Земельным кодексом Украины.

2. Личной частной собственностью жены и мужа являются вещи индивидуального пользования, в том числе драгоценности, даже тогда, когда они были приобретены за счет общих средств супругов.

3. Личной частной собственностью жены, мужа являются премии, награды, которые она, он получили за личные заслуги.

Суд может признать за вторым из супругов право на долю этой премии, награды, если будет установлено, что он своими действиями (ведение домашнего хозяйства, воспитание детей и т.п.) способствовал ее получению.

4. Личной частной собственностью жены, мужа являются средства, полученные как возмещение за потерю (повреждение) вещи, которая ей, ему принадлежала, а также как возмещение причиненного ей, ему морального вреда.

5. Личной частной собственностью жены, мужа являются страховые суммы, полученные ею, им по обязательному личному страхованию, а также по добровольному личному страхованию, если страховые взносы платились за счет средств, которые были личной частной собственностью каждого из них.

6. Суд может признать личной частной собственностью жены, мужа имущество, приобретенное ею, им за время их отдельного проживания в связи с фактическим прекращением брачных отношений.

7. Если в приобретение имущества вложены кроме общих средств и средства, принадлежавшие одному из супругов, то доля в этом имуществе, согласно размера взноса, является его личной частной собственностью.

Семейный кодекс Украины (СК Украины) с комментариями к статьям

Статья 57. Имущество, которое является личной частной собственностью жены, мужа

1. Личной частной собственностью жены, мужа являются:

1) имущество, приобретенное ею, им до брака;

2) имущество, приобретенное ею, им за время брака, но на основании договора дарения или в порядке наследования;

3) имущество, приобретенное ею, им за время брака, но за средства, Которые принадлежали ей, ему лично.

4) жилье, приобретенное ею, им за время брака вследствие его приватизации согласно Закона Украины » О приватизации государственного жилищно фонда «.

5) земельный участок, приобретенный ею, им за время брака в результате приватизации земельного участка, Который Находился в ее его пользовании, или полученная в результате приватизации земельных участков государственных и коммунальных сельскохозяйственных предприятий, учреждений и организаций, либо получена из земель гос и коммунальное собственности в пределах норм бесплатной приватизации, определенных Земельным кодексом Украины.

2. Личной частной собственностью жены и мужа являются вещи индивидуального пользования, в том числе драгоценности, даже тогда, когда они были приобретены за счет общих средств супругов.

3. Личной частной собственностью жены, мужа являются премии, награды, Которые она, он получили за личные заслуги.

Суд может признать за вторым из супругов право на часть этой премии, награды, если будет установлено, что он своими действиями (ведение домашнего хозяйства, воспитание детей и т.п.) способствовал ее получению.

4. Личной частной собственностью жены, мужа являются средства, полученные как возмещение за потерю (повреждение) вещи, которая ей, ему принадлежала, а также как возмещение причиненного ей, ему морального вреда.

5. Личной частной собственностью жены, мужа являются страховые суммы, полученные ею, им по обязанности «Заполнить личному страхованию, а также по добровольным личному страхованию если страховые взносы платились за счет средств, Которые были личной частной собственностью каждого из них.

6. Суд может признать личной частной собственностью жены, мужа имущество, приобретенное ею, им за время их отдельного проживания в связи ‘связи с фактическим прекращения брачных отношений.

7. Если в приобретение имущества вложены кроме общих средств и средства, Которые принадлежали одному из супругов, то доля в этом имуществе, согласование с размером взноса, является его личной частной собственностью.

Комментарий

1. Действующее законодательство Украины в собственность не содержит термина » личная собственность «. В науке семейного права господствует мнение, что понятие » личная собственность «, которое применяется в СК Украины, по своей сути и правовым значением совпадает с понятием » частная собственность «, что закреплено в ст. 325 ГК Украины. Таким образом, по мнение ЭТИХ ученых, законодатель хотел подчеркнуть, что это собственность именно каждого из супругов. Их оппоненты подчеркивают, что срок » личная собственность » НЕ является точным, поскольку право частной и право личной собственности — Это суть разные категории.

Мы соглашаемся со второй позицией и считаем, что терминологическая база не только двух кодифицированных нормативных актов — ГК Украины и СК Украины — должна быть согласована, но и отвечать, в первую очередь, Конституции Украины. И Основной Закон, и ГК Украины НЕ содержат упоминания о личной собственности, в них в частности, предусмотрено право частной собственности. Согласно Рассматриваемые положения СК Украины требуют соответствующих изменений и корректив.

Итак, частной собственностью жены или мужа являются:

1) имущество, приобретенное ею, им до брака;

2) имущество, приобретенное ею, им за время брака, но на основании договора дарения или в порядке наследования;

3) имущество, приобретенное ею, им за время брака, но за средства, Которые принадлежали ей, ему лично.

Данным имуществом каждый из супругов имеет право самостоятельно владеть, пользоваться и распоряжаться. При распределении общей собственности супругов и определении их частиц, это имущество учитываться НЕ будет.

Определение конкретного имущества, принадлежавшего каждому из супругов к брака (добрачное имущество), подтверждается соответствующей документами, свидетельствующем о получении его в брак, или свидетельскими показаниями и споров, как правило, не вызывает. Имущество, приобретенное одним из супругов по договору дарения или в наследство также не включаются в совместную собственность. Обычно отсутствуют споры Относительно имущества, было получено одним из супругов по наследству так как круг наследников четко определены законом или завещания. Хотя наследодателя может оставить по завещанию имущество и обоим с супругов, однако такие случаи на практике встречаются крайне редко.

Поскольку закон допускает возможность осуществления между супругами гражданских сделок, в том числе дарения, то следует считать частной собственностью одного из супругов имущество, подаренной вторым супругом. Относительно других видов договоров, например, купли-продажи, мены, то между супругами они практически не используются, хотя и НЕ запрещены.

2. Личной частной собственностью жены и мужа являются вещи индивидуального пользования, в том числе драгоценности, даже тогда, когда они были приобретены за счет общих средств супругов.

вещам индивидуального пользования одежда, обувь, косметические препараты, лечебные средства и т.п.. Стоит отметить, что в ст. 24 КоБС предполагалось несколько другое положение, а именно было определено, что раздельным имуществом каждого из супругов являются также вещи индивидуального пользования (одежда, обувь и т.п.), хотя бы они и были приобретены во время брака за счет общих средств супругов, за исключением драгоценностей и предметов роскоши. Аналогичное положение содержит и ст. 36 СК РФ.

НЕ Должны быть принадлежать к вещам индивидуального пользования вещи, приобретенные супругами для профессиональных занятий (медицинское оборудование, музыкальные инструменты, парикмахерское оборудование и т.д.). Эти вещи относятся к категории вещей, предназначенных для профессиональных занятий, и на них распространяется режим общей совместное собственности супругов (ч. 4 ст. 61 СК Украины).

К драгоценности следует отнести произведения из драгоценных металлов или драгоценных камней.

К предметам роскоши (ст. 24 КоБС) относилы ценные вещи, произведения искусства, антикварные и уникальные произведения, коллекции и другие вещи, которые НЕ являются необходимыми для удовлетворения ежедневных потребностей членов семьи ‘ы. Это понятие было достаточно относительными, оно измерялось в согласование с переменами общего уровня жизни в обществе. Оно неоднократно по-разному определялось в судебной практике. Так, в свое время к предметам роскоши суды относилы холодильники, телевизоры и другие предметы, Которые сейчас являются предметами обычное домашней обстановки. В законе невозможно четко определить, какие именно Кстати следует считать предметами роскоши. В случае спора их определяли суд с учетом конкретных обстоятельств и условий жизни супругов.

Так сейчас законодатель сделал акцент на том, что не имеет значения ценность вещи, важно Лишь то, что она была предназначена исключительно для удовлетворения потребностей одного из супругов и поэтому является его личной частной собственностью. Поэтому драгоценности, Которые были приобретены не для индивидуального пользования женщины или мужчины, а, например, для накопления капитала, не будут считаться личной частной собственностью одного из супругов.

3. Личной частной собственностью жены, мужа являются премии, награды, Которые она, он получили за личные заслуги. Например, государственные премии и другие награды, медали и т.п., конечно, если премии НЕ является способом дополнительного поощрения за труд как разновидность заработной платы. В таком случае эти средства зачисляются к общему имуществу.

Суд может признать за вторым из супругов право на часть этой премии, награды, если будет установлено, что он своими действиями (ведение домашнего хозяйства, воспитание детей и т.п.) способствовал ее получению.

4. Личной частной собственностью жены, мужа являются средства, полученные как возмещение за потерю (повреждение) вещи, которая ей, ему принадлежала, а также как возмещение причиненного ей, ему морального вреда.

5. Личной частной собственностью жены, мужа являются страховые суммы, полученные ею, им за обязанность ‘заполнить личному страхованию, а также по добровольным личному страхованию если страховые взносы платились за счет средств, Которые были личной частной собственностью каждого из них.

В комментируемой статьи законодатель определил правовой режим страховых сумм в контексте права личной супругов. Предусмотрено два возможных вида страхования: обязательное «Обязательна Личное и добровольное страхование. Регулируется данный вопрос страховым законодательством Украины, в том числе следующими законами: » Об обязательном ‘Страхование гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств «, » В общеобязательно’ Обязательна ГОСУДАРСТВЕННОМ социальном страховании в связи ‘связи с временной потерей трудоспособности, обусловленными рождением и погребение «. При добровольно страховании лицо может страховать свою жизнь, здоровье ‘Я вот несчастного случая или болезни. Добровольное страхования также может касаться и имущества. В таком случае, если застрахованное имущество принадлежало супругам на правое общей Совместное собственности, то страховые платежи будут их общей совместное собственностью, независимо от того, кто из супругов Определенный стороной в договоре страхования.

6. Суд может признать личной частной собственностью жены, мужа имущество, приобретенное ею, им за время их отдельного проживания в связи ‘связи с фактическим прекращения брачных отношений. При этом речь НЕ идет о установления режима отдельного проживания супругов на основании решения суда. А речь идет о фактических прекращения брачных отношений, то есть брак не расторгнут, но лица не живут одной семь ‘семьей, проживающих в разных местах, не ведут общего хозяйства, Имеют каждый собственный бюджет.

7. Если в приобретение имущества вложены кроме общих средств и средства, Которые принадлежали одном из супругов, то доля в этом имуществе, согласно размера взноса, является его личной частной собственностью.

Науково-практичний коментар до ст. 57 Сімейного кодексу України

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору

дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які

належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації

відповідно до Закону України «Про приватизацію державного

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок

приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні,

або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних

і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та

організацій, або одержана із земель державної і комунальної

власності в межах норм безоплатної приватизації,

визначених Земельним кодексом України.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка

є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності,

навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка

є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті

Суд може визнати за другим з подружжя право на

частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено,

що він своїми діями (ведення домашнього господарства,

виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка

є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження)

речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування

завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є

страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим

страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням,

якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що

були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини,

чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого

проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і

кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні,

відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

1. Реєстрація шлюбу не припиняє права власності на май-

но, яке належало дружині та чоловікові до цього моменту. Це

значить, що шлюб не перетворює особисту власність дружини

та особисту власність чоловіка у спільну сумісну власність по-

2. Майно, яке належить кожній фізичній особі, незалежно

від перебування в шлюбі, є її приватною власністю.

Приватною власністю є й майно, яке належить подружжю,

але зазвичай термін «приватна» не вживається у й без того дов-

гому словосполученні «право спільної сумісної власності по-

дружжя». Хоча чіткість правничої термінології вимагала би

вживати: «право приватної спільної сумісної власності по-

3. У статті 24 КпШС одночасно з терміном «власність кож-

ного з подружжя» вживалися терміни «роздільне майно по-

дружжя», «роздільне майно кожного з подружжя». Термін

«роздільне» майно — калька з російської мови, в українській

мові такого слова немає. У зв’язку з цим у главі 7 Сімейно-

го кодексу вживається словосполучення «особиста приватна

власність дружини та чоловіка».

Особиста власність — це те, що належить мені. Спільна

власність — це те, що належить нам.

Не можна забувати, що латинське слово «власність» перекла-

дається як особистий, несуспільний. Тому заперечення на

зразок: особиста власність притаманна соціалістичному су-

спільству, а приватна — суспільству з ринковою економікою

(О. В. Дзера) — не може сприйматися серйозно, адже справа

не в термінах, а в тому значенні, яке закон вкладає в нього.

4. Особистою власністю дружини і особистою власністю чо-

ловіка є насамперед речі, набуті нею, ним до шлюбу, причому

з будь-яких правових підстав. Важливо лише у разі спору

довести, що річ придбана до шлюбу.

5. Право вимоги, яке дружина чи чоловік мають до свого

контрагента за договором, існує у структурі зобов’язального,

а не речового право відношення, а тому до об’єктів права влас-

ності зачислене бути не може.

Якщо чоловік та дружина спільно позичили К. 10 тис. грн.,

то ця сума уже не може бути їхньою власністю, оскільки ста-

ла власністю К. Подружжя, втративши право власності на ці

гроші, одержало право вимоги до боржника К. щодо їх повер-

Тому зачислення права вимоги до об’єктів права власності,

як це робиться іноді в законі і як про це зазначено у пункті 9 по-

станови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування

судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України»

від 12 червня 1998 р., можна сприймати лише із застереженням.

6. Наступну групу об’єктів права особистої власності дру-

жини, чоловіка становить майно, що було набуте до шлюбу.

а) подарунок є особистою приватною власністю обдарованої особи;

Батьки подарували дочці Л. 50 тис. грн. Хоча Л. перебувала

у шлюбі, дарунок, переданий їй особисто, є її власністю.

Іноді буває досить складно довести, кому були подаровані

речі, вручені на весіллі. Якщо не доведено іншого, слід вва-

жати, що вони подаровані подружжю і, отже, є їхньою спіль-

ною сумісною власністю;

б) дружина, чоловік можуть бути спадкоємцями за запо-

вітом або за законом. До них в порядку спадкового правона-

ступництва може перейти право власності на речі, які входи-

ли до складу спадщини;

в) особистою власністю дружини, чоловіка є речі, придбані

нею, ним за кошти, які належали їй, йому особисто. Йдеться,

зокрема, про речі, куплені за кошти, які були внесені як

вклад у банківську (кредитну) установу до шлюбу або під час

Якщо на подаровані кошти Л. через якийсь час купить квар-

тиру, ця квартира буде її особистою власністю. При виник-

ненні спору, оскільки на інтереси її чоловіка працюватиме

презумпція права спільної сумісної власності на майно, набу-

те після шлюбу, Л. слід буде доказати факт дарування гро-

шей і придбання квартири саме на ці кошти.

г) у частині другій статті 24 КпШС містилася норма, за

якою власністю кожного з подружжя були речі індивідуаль-

ного користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони були при-

дбані за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком кош-

товностей та предметів розкоші. Отже, золотий перстень,

дорога вечірня сукня, золотий годинник, є особистою

власністю дружини чи чоловіка.

Якщо коштовності (вироби з дорогоцінних металів чи доро-

гоцінного каміння) були придбані не для індивідуального ко-

ристування дружини чи чоловіка, а для накопичення капіта-

лу, вони мають вважатися спільною сумісною власністю по-

Є) відповідно до частини другої статті 61 СК заробітна пла-

та, пенсія, стипендія, не внесені до сімейного бюджету, є осо-

бистою власністю дружини, чоловіка. Така правова конструк-

ція є правильною (див. коментар до статті 61 СК);

д) особистою власністю дружини або чоловіка є речі, при-

дбані на заробітну плату, пенсію, стипендію, які не були вне-

сені до сімейного бюджету, за винятком речей, призначених

Для спільного користування і переданих у спільне користу-

Одержавши заробітну плату, В. придбав річ, необхідну йому

для професійних занять. Ця річ є його особистою власністю.

Наступного разу В. купив на свою заробітну плату холодиль-

ник. Оскільки він придбаний для забезпечення потреб усієї

сім’ї і переданий у спільне користування, холодильник стає

спільною сумісною власністю подружжя.

е) у частині третій статті 57 СК законодавчо закріплена

правова позиція Верховного Суду України, відповідно до якої

грошова або речова премія, що нею нагороджений один із по-

дружжя за особисті заслуги, є його власністю.

Водночас, абзац другий статті 57 СК містить норму, яка ви-

кликана необхідністю більш справедливого регулювання сі-

мейних відносин. Зумовлена вона й непоодинокими фактами

Ця правова новела гуманіз ує відносини між дружиною та

чоловіком, вводить їх в русло справедливості,

добросовісності та розумності, не дозволяючи

одному з подружжя зловживати любов’ю та жертовністю

ж) у нормі частини п’ятої статті 57 СК реалізована пропо-

зиція професора І. Жиленкової. Віднесення до особистої влас-

ності страхової суми, одержаної у зв’язку зі страховим випад-

ком, визначеним законом або страховим договором, є най-

більш розумним способом вирішення проблеми.

Хоча у частині четвертій статті 57 СК не визначено прина-

лежності страхового відшкодування, одержаного за догово-

ром про страхування майна або за обов’язковим його страху-

ванням, це питання може бути вирішене за аналогією закону.

Оскільки страхове відшкодування видається у зв’язку із пов-

ним або частковим знищенням майна у разі страхового випад-

ку (повені, урагану тощо), воно має належати тому, чиє май-

но було предметом страхування, незалежно від того, з чиїх

коштів вносилися страхові платежі.

7. У разі пошкодження речі власника заподіювач шкоди не-

се тягар обов’язку по її відновленню. Якщо заподіювачем шко-

ди передана власникові відповідна грошова сума для усунення

цього пошкодження, вона стає власністю власника речі. Таке

ж правило передбачене і щодо грошей, переданих власникові

як відшкодування завданої йому моральної шкоди.

У частині четвертій статті 57 СК нічого не сказано про при-

належність грошових сум, одержаних одним із подружжя у

зв’язку із заподіянням шкоди його здоров’ю.

8. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини,

чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого

проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних

Д. та М. перестали спільно проживати: Д. повернулася до

своїх батьків, а М. вступив у фактичні шлюбні відносини з

іншою жінкою. Майно, нажите Д. та М. за цей час, не може

вважатися їхньою спільною сумісною власністю, оскільки

подружні відносини між ними припинилися, хоча шлюб і не

На майно, набуте дружиною і чоловіком, навіть тоді, коли

вони не проживають разом у зв’язку з фактичним припи-

ненням шлюбних відносин (але без сепарації), поширюється

презумпція права спільної сумісної власності. Тому у разі

спору заінтересованій особі слід буде довести, що певне майно

було придбане нею уже в період окремого проживання.

9. У частині сьомій статті 57 СК закріплено правило, яке

було вироблене судовою практикою.

С. продала будинок, який вона успадкувала. Виручені від

продажу 50 тис. грн. були використані на придбання по-

дружжям нового житлового будинку за 100 тис. грн. У зв’яз-

ку з цим половина будинку буде особистою власністю С., а

друга половина буде належати подружжю на праві спільної

Ст 57 семейный кодекс

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Коментар :

1. Чинне законодавство України про власність не містить терміна «особиста власність». В науці сімейного права панує думка, що поняття «особиста власність», яке застосовується в СК України, за своєю суттю та правовим значенням збігається з поняттям «приватна власність», що закріплено у ст. 325 ЦК України. У такий спосіб, на думку цих вчених, законодавець хотів підкреслити, що це власність саме кожного із подружжя. Їх опоненти підкреслюють, що термін «особиста власність» не є точним, оскільки право приватної і право особистої власності — це суть різні категорії.

Ми погоджуємося із другою позицією і вважаємо, що термінологічна база не лише двох кодифікованих нормативних актів — ЦК України та СК України — має бути узгоджена, а й відповідати, у першу чергу, Конституції України. І Основний Закон, і ЦК України не містять згадки про особисту власність, в них, зокрема, передбачено право приватної власності. Відповідно аналізовані положення СК України потребують відповідних змін і коректив.

Отже, приватною власністю дружини чи чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Даним майном кожен із подружжя має право самостійно володіти, користуватися і розпоряджатися. При розподілі спільної власності подружжя і визначенні їх часток, це майно враховуватись не буде.

Визначення конкретного майна, що належало кожному з подружжя до шлюбу (дошлюбне майно), підтверджується відповідними документами, які свідчать про набуття його до шлюбу, або свідченнями свідків і спорів, як правило, не викликає. Майно, набуте одним із подружжя за договором дарування або у спадок також не включаються до спільної власності. Зазвичай, відсутні спори щодо майна, яке було отримане одним із подружжя у спадок так як коло спадкоємців чітко визначені законом або заповітом. Хоча спадкодавець може залишити за заповітом майно і обом з подружжя, однак такі випадки на практиці трапляються вкрай рідко.

Оскільки закон допускає можливість здійснення між подружжям цивільних правочинів, у тому числі дарування, то слід вважати приватною власністю одного із подружжя майно, що було подароване іншим з подружжя. Щодо інших видів договорів, наприклад, купівлі-продажу, міни, то між подружжям вони практично не застосовуються, хоча й не заборонені.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Речами індивідуального користування є одяг, взуття, косметичні препарати, лікувальні засоби тощо. Варто відзначити, що у ст. 24 КпШС передбачалося дещо інше положення, а саме було визначено, що роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Аналогічне положення містить і ст. 36 СК РФ.

Не будуть належати до речей індивідуального користування речі, придбані подружжям для професійних занять (медичне обладнання, музичні інструменти, перукарське обладнання тощо). Ці речі належать до категорії речей, призначених для професійних занять, і на них розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя (ч. 4 ст. 61 СК України).

До коштовностей слід віднести витвори з дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння.

До предметів розкоші (ст. 24 КпШС) відносили цінні речі, витвори мистецтва, антикварні та унікальні витвори, колекції та інші речі, які не є необхідними для задоволення щоденних потреб членів сім’ї. Це поняття було доволі відносним, воно вимірювалося відповідно до змін загального рівня життя в суспільстві. Воно неодноразово по-різному визначалося у судовій практиці. Так, свого часу до предметів розкоші суди відносили холодильники, телевізори та інші предмети, які нині є предметами звичайної домашньої обстановки. В законі неможливо чітко визначити, які саме речі слід вважати предметами розкоші. У випадку спору їх визначав суд з урахуванням конкретних обставин та умов життя подружжя.

Отже нині законодавець зробив акцент на тому, що не має значення цінність речі, важливим є лише те, що вона була призначена виключно для задоволення потреб когось із подружжя і тому є його особистою приватною власністю. Тому коштовності, які були придбані не для індивідуального користування жінки чи чоловіка, а, наприклад, для накопичення капіталу, не будуть вважатися особистою приватною власністю одного із подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Наприклад, державні премії та інші нагороди, медалі тощо, звісно, якщо премії не є способом додаткового заохочення за працю як різновид заробітної плати. В такому випадку ці кошти зараховуються до спільного майна.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

У коментованій статті законодавець визначив правовий режим страхових сум у контексті права особистої подружжя. Передбачено два можливі види страхування: обов’язкове особисте та добровільне страхування. Регулюється дане питання страховим законодавством України, зокрема такими Законами: «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням». При добровільному страхуванні особа може страхувати своє життя, здоров’я від нещасного випадку або хвороби. Добровільне страхування також може стосуватися й майна. У такому випадку, якщо застраховане майно належало подружжю на праві спільної сумісної власності, то страхові платежі будуть їх спільною сумісною власністю, незалежно від того, хто з подружжя визначений стороною у договорі страхування.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. При цьому не йдеться про встановлення режиму окремого проживання подружжя на підставі рішення суду. А йдеться про фактичне припинення шлюбних відносин, тобто шлюб не розірвано, але особи не живуть однією сім’єю, проживають в різних місцях, не ведуть спільного господарства, мають кожен власний бюджет.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

6. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

7. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Еще по теме:

  • Внесение изменений в обязанности Какова процедура (пошаговая) внесения изменений в должностную инструкцию работника с его согласия? Речь идет о дополнении должностной инструкции новыми трудовыми обязанностями, ранее в ней не отраженными. Должностная инструкция является […]
  • Заявление на постановление судебного пристава Заявление на постановление судебного пристава Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав […]
  • Протокол осмотра трупа в квартире Протокол осмотра трупа (образец заполнения) ПРОТОКОЛ осмотра трупа Осмотр начат в 12 час. 25 мин. Осмотр окончен в 14 час. 40 мин. Следователь следственного отдела Следственного комитета при прокуратуре РФ по г. Энску Тайской области […]
  • Консультации воспитателя для родителей в доу Консультация (старшая группа) по теме: Картотека консультаций для родителей Консультация для родителей по правилам дорожного движения на тему: "Правила дорожного движения всем знать положено!" Консультация для родителей ДОУ "Закаливание […]
  • Прекращение деятельности юридического лица это ликвидация В чем разница между ликвидацией юридического лица и прекращением деятельности юридического лица согласно действующему законодательству РФ? Прежде всего отметим, что гражданское законодательство не содержит определения понятия "прекращение […]
  • Арест на недвижимость судебные приставы Наложение ареста на имущество должника: порядок и сроки Доброго времени суток, уважаемые юристы! Скажите, пожалуйста, в течении какого срока после вступления в силу постановления о наложении ареста на имущество, судебные приставы […]
  • Трудовой договор в рк доп соглашение Дополнительное соглашение к трудовому договору: образцы Зачастую работодателю требуется внести изменения в трудовой договор с работником. Причин для этого может быть много (например, перевод на другую должность, работу или изменение […]
  • Судебные приставы калининградской области узнать долги Судебные приставы Калининградской области узнать задолженность | ФССП Судебные приставы Калининградской области узнать задолженность Управление Федеральной службы судебных приставов по Калининградской областиУФССП России по […]