6 я статья водного кодекса

Содержание:

Статья 6 Водного кодекса. Водные объекты общего пользования

1. Поверхностные водные объекты, находящиеся в государственной или муниципальной собственности, являются водными объектами общего пользования, то есть общедоступными водными объектами, если иное не предусмотрено настоящим Кодексом.

2. Каждый гражданин вправе иметь доступ к водным объектам общего пользования и бесплатно использовать их для личных и бытовых нужд, если иное не предусмотрено настоящим Кодексом, другими федеральными законами.

3. Использование водных объектов общего пользования осуществляется в соответствии с правилами охраны жизни людей на водных объектах, утверждаемыми в порядке, определяемом уполномоченным федеральным органом исполнительной власти, а также исходя из устанавливаемых органами местного самоуправления правил использования водных объектов для личных и бытовых нужд.

4. На водных объектах общего пользования могут быть запрещены забор (изъятие) водных ресурсов для целей питьевого и хозяйственно-бытового водоснабжения, купание, использование маломерных судов, водных мотоциклов и других технических средств, предназначенных для отдыха на водных объектах, водопой, а также установлены иные запреты в случаях, предусмотренных законодательством Российской Федерации и законодательством субъектов Российской Федерации.

5. Информация об ограничении водопользования на водных объектах общего пользования предоставляется гражданам органами местного самоуправления через средства массовой информации и посредством специальных информационных знаков, устанавливаемых вдоль берегов водных объектов. Могут быть также использованы иные способы предоставления такой информации.

6. Полоса земли вдоль береговой линии (границы водного объекта) водного объекта общего пользования (береговая полоса) предназначается для общего пользования. Ширина береговой полосы водных объектов общего пользования составляет двадцать метров, за исключением береговой полосы каналов, а также рек и ручьев, протяженность которых от истока до устья не более чем десять километров. Ширина береговой полосы каналов, а также рек и ручьев, протяженность которых от истока до устья не более чем десять километров, составляет пять метров.

7. Береговая полоса болот, ледников, снежников, природных выходов подземных вод (родников, гейзеров) и иных предусмотренных федеральными законами водных объектов не определяется.

8. Каждый гражданин вправе пользоваться (без использования механических транспортных средств) береговой полосой водных объектов общего пользования для передвижения и пребывания около них, в том числе для осуществления любительского и спортивного рыболовства и причаливания плавучих средств.

Комментарии к ст. 6 ВК РФ

В новом Водном кодексе РФ 2006 г. сохраняется правило общедоступности поверхностных водных объектов. При этом речь идет о водных объектах разной площади, но обязательно обладающих публичной формой собственности (государственной или муниципальной). В отличие от старого ВК РФ 1995 г. не предусматривается (даже в виде исключения) общее пользование частными водными объектами — прудами и обводненными карьерами. В этом заключается видоизменение правила общего пользования водоемами и водотоками, направленное на защиту частных интересов. Никто не имеет права без разрешения частного собственника пруда или карьера пользоваться этим водным объектом.

В комментируемой статье закрепляется бесплатность пользования водными объектами для личных и бытовых нужд (например, для купания). Данная норма, очевидно, призвана восполнить отсутствие положений о водном сервитуте, содержащихся в ВК РФ 1995 г. Вообще, «молчаливая» отмена водного сервитута является новеллой нового Водного кодекса, однако это не должно прервать ограниченное пользование чужим земельным участком на праве земельного сервитута (см. комментарий к ст. 9).

Общедоступность водного объекта не есть вседозволенность: согласно части третьей комментируемой статьи водопользователь должен руководствоваться правилами охраны жизни людей на воде и правилами использования водного объекта для личных и бытовых нужд. По сообщениям средств массовой информации, в купальный сезон и при зимней рыбалке растет число несчастных случаев из-за несоблюдения отдыхающими элементарных требований безопасности на воде.

На основании части четвертой комментируемой статьи власти могут запретить забор воды для питьевого водоснабжения, купания, использования технических средств рекреационного назначения (маломерные суда и водные мотоциклы), водопоя скота. При наложении подобных запретов нередко руководствуются большой антропогенной нагрузкой на водотоки и водоемы (пусть даже рекреационной), вследствие чего (в том числе из-за заражения болезнетворными бактериями или загрязнения химическими веществами) вода может стать непригодной для питания. Указанный запрет нацелен на предотвращение вреда здоровью населения или домашних животных, а в ряде случаев (запрет на использование технических средств) — на сокращение антропогенной нагрузки на водоем или водоток.

Муниципальные органы через средства массовой информации и специальные информационные знаки на берегу водоемов и водотоков предоставляют населению необходимую информацию об ограничении водопользования. Вблизи рекреационных водоемов часто встречаются надписи «купаться воспрещено» или «свалка мусора запрещена». К сожалению, многие граждане, лишенные чувства ответственности, продолжают засорять берега и акватории пищевыми отбросами, битым стеклом и прочим мусором.

Сам правовой режим водных объектов общего пользования был бы неполноценным без береговой полосы общего пользования. Согласно новой редакции статьи 27 Земельного кодекса РФ 2001 г. приватизация земельных участков в пределах береговой полосы запрещена. Данная норма была включена в ЗК РФ согласно статье 14 Федерального закона от 3 июня 2006 г. «О введении в действие Водного кодекса Российской Федерации» и имеет большое значение.

Историческое название береговой полосы — бечевник (от слова «бечева» — канат для тяги судов). Первоначально бечевником именовали полосу вдоль каналов и рек, которая использовалась для тяги судов за счет лошадиной или людской (бурлаки) силы. Еще в Российской империи закреплялось свободное пользование данной полосой (в 10 — 15 м) для нужд судоходства .

Морской энциклопедический словарь / Под ред. В.В. Дмитриева. Ленинград: Судостроение, 1991. Т. 1. С. 144.

В соответствии с Водным кодексом РФ 2006 г. ширина береговой полосы водных объектов общего пользования составляет 20 м. Лишь небольшие водотоки (реки, ручьи и каналы) протяженностью менее 10 км должны быть окаймлены береговыми полосами шириной 5 м. В свою очередь, на болота, родники и гейзеры, ледники и снежники правило о береговой полосе общего пользования не распространяется. Однако законодатель прямо не исключает общедоступность названных водных объектов, что, впрочем, должно быть согласовано с жесткими требованиями безопасности.

В части восьмой комментируемой статьи логически продолжаются нормы о бесплатном пользовании водными объектами общего пользования для личных и бытовых нужд. Любой гражданин вправе пользоваться и береговой полосой общедоступных водных объектов для передвижения и пребывания около них. Допускаются любительское и спортивное рыболовство, причаливание лодок; запрещено лишь использование механических транспортных средств. Любительский лов рыбы нужно отличать от промышленного рыболовства. Согласно статье 1 Закона «О рыболовстве и сохранении водных биологических ресурсов» любительское и спортивное рыболовство имеет цели личного потребления либо рекреационные цели. Промышленное рыболовство является предпринимательской деятельностью и нацелено на получение прибыли.

Статья 6. Водные объекты общего пользования

17 мая 2017

28 января 2013

9 января 2013

18 декабря 2012

10 мая 2012

Обсуждение статьи

Вопросы по статье

В п.Щепкин, Ростовская область , Аксайский район, одна компания выкупила поля и стала строить котеджный поселок. К этим полям примыкает озеро и Тополинная роща. Эта компания загородила озеро и рощу от доступа других людей, ранее проживающих пососедству с эти озером. И теперь люди не могут спуститься к озеру , кроме этого охрана этого 2нового» поселка запугивает людей судом. Имеют ли они право приватизировать это озеро ? И огораживаться?

Вопрос относится к городу Ростов-на-Дону

Добрый вечер. Ситуация: я являюсь владельцем земельного участка, расположенного на берегу оз.Байкал (примерно в 30-50 метрах от уреза воды. Категория земель: земли сельскохозяйственного назначения. Разрешённое использование: для дачного строительства. Вопросы: -могу ли я построить дачу на этом участке? -необходимо ли мне получать Разрешение на строительство дачи?

Вопрос относится к городу Иркутск

На каком растояние может стоять машина в близи от реки ? и Какие структуры и органы имеют право штрафовать?

Вопрос относится к городу Серов

Добрый день! Меня зовут Юрий. Проживаю: Гатчинский р-н, д.Данные скрыты . Деревня находится по берегам реки Ижора. Некоторое время назад участок примыкающий к реке был продан новому собственнику. Раньше подход к реке был свободный, там были посадки прежних собственников, но никаких глухих заборов уходящих аж в реку там не было. На сегодняшний день новый собственник установил глухой забор уходящий в реку, т.е. полностью закрыл участок береговой линии; заливает фундамент под дом или баню менее чем в 20 метров от берега. Рядом с ним участок Главы Администрации поселения и у неё так же забор уходит аж в реку и баня стоит метрах в 10 от берега. Таким образом часть берега реки полностью отрезана заборами. Насколько правомерны их действия и куда можно обратиться для «наведения порядка»? Спасибо. Юрий.

Вопрос относится к городу Лен.обл., Гатчинский район

Здравствуйте. В Сланцевском районе Лен. области берег реки Нарва в дер.Отрадное застроен почти полностью, заборы спускаются в воду. В полномочия какого органа входит потребовать у собственников (арендаторов) земельных участков освобождения береговой полосы? Нужны ли для этого обращения или жалобы граждан? Есть ли в настоящее время возможность узаконить право на земельный участок и недвижимость в береговой полосе для тех, у кого нет ни одного документа на свои домики, поставленные очень давно на основании устных разрешений местного предприятия или самовольно? Спасибо.

Вопрос относится к городу Ленинградская область,Сланцевский район, дер.Отрадное

Здравствуйте. В прошлом году за подъезд к берегу моря составлял в среднемот 100 до 150 рублей с транспортного средства,с мотивацией «платная стоянка» В этом году ,приехав на побетежье, мне сообщили ,что стоимость проезда составляет 150 рублей с человека . Я поинтересовался на каком основании и за какие услуги увеличили стомость ,но внятного ответа не получил. Подскажите пожалуйста на сколько правомерны дейтвия лиц ,находящихся у шлагбаума и куда обратиться в случае их не правомерных действий. С уважением Тарасюк Михаил Приморский край.

Вопрос относится к городу Партизанк Приморский край

Здравствуйте! Скажите, пожалуйста, можно ли купаться в зарыбленном пруду, если он находится в частной собственности? Является ли этот пруд и прилегающий к нему участок территорией общего пользования? Может ли собственник устанавливать свои правила пребывания на пруду в рекреационных целях? Как в действующем Законодательстве отражен этот момент?

Подскажите,запрет на подъезд к берегу водоёмов в соответствии со ст.65 «Водного кодекса РФ», действует круглый год или только во время нереста?

Прокуратура разъясняет. Правовой статус водных объектов общего пользования

  • 16 июля 2013 года 13:13
  • Просмотров: 6577
  • Разъяснения законодательства

В соответствии со ст. 6 Водного кодекса Российской Федерации поверхностные водные объекты, находящиеся в государственной или муниципальной собственности, являются водными объектами общего пользования, то есть общедоступными водными объектами, если иное не предусмотрено настоящим Кодексом.

Каждый гражданин вправе иметь доступ к водным объектам общего пользования и бесплатно использовать их для личных и бытовых нужд, если иное не предусмотрено настоящим Кодексом, другими федеральными законами.

Использование водных объектов общего пользования осуществляется в соответствии с правилами охраны жизни людей на водных объектах, утверждаемыми в порядке, определяемом уполномоченным федеральным органом исполнительной власти, а также исходя из устанавливаемых органами местного самоуправления правил использования водных объектов для личных и бытовых нужд.

Полоса земли вдоль береговой линии водного объекта общего пользования (береговая полоса) предназначается для общего пользования. Ширина береговой полосы водных объектов общего пользования составляет двадцать метров, за исключением береговой полосы каналов, а также рек и ручьев, протяженность которых от истока до устья не более чем десять километров. Ширина береговой полосы каналов, а также рек и ручьев, протяженность которых от истока до устья не более чем десять километров, составляет пять метров.

Каждый гражданин вправе пользоваться (без использования механических транспортных средств) береговой полосой водных объектов общего пользования для передвижения и пребывания около них, в том числе для осуществления любительского и спортивного рыболовства и причаливания плавучих средств.

Согласно пункту 8 статьи 27 Земельного кодекса Российской Федерации запрещается приватизация земельных участков в пределах береговой полосы, установленной в соответствии с Водным кодексом Российской Федерации.

За самовольное занятие водного объекта или его части, либо использование их без документов, на основании которых возникает право пользования водным объектом или его частью, либо водопользование с нарушением его условий предусмотрена административная ответственность по ст. 7.6 КоАП РФ.

Также предусмотрена административная ответственность по ч. 1 ст. 8.42 КоАП РФ за использование прибрежной защитной полосы водного объекта, водоохранной зоны водного объекта с нарушением ограничений хозяйственной и иной деятельности.

Водный кодекс Украины

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Усі води ( водні об’єкти ) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об’єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Кодексі вживаються такі терміни:

басейн водозбірний — частина земної поверхні і товщі грунтів , з яких відбувається стік води у водотік або водойму ;

б’єф — ділянка річки , що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі);

болото — надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом;

вода дренажна — вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод;

вода зворотна — вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної , шахтної, кар’єрної чи дренажної води ;

вода лляльна (підсланева) — вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях — ллялах машинних відділень судна ;

вода стічна — вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної і дренажної води ), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

води — усі води ( поверхневі , підземні , морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води;

води підземні — води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

води поверхневі — води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні;

водні ресурси — обсяги поверхневих , підземних і морських вод відповідної території;

водність — характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно до його середньої багаторічної величини;

водозабір — споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта ;

водойма — безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об’єкт;

водоносний горизонт — однорідна пластова товща гірських порід , де постійно знаходяться води ;

водосховище — штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;

гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді — встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування ;

гранично допустимий скид (гдс) речовини — маса речовини у зворотній воді , що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкта за одиницю часу;

заплавні землі — прибережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені ( паводка );

засмічення вод — привнесення у водні об’єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод ;

зона санітарної охорони — територія і акваторія , де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд ;

ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об’єктів , який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;

ліміт скиду забруднюючих речовин — граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування ;

межень (меженний період) — період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність ;

моніторинг вод — система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів , прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень;

озеро — природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами ;

прибережна захисна смуга — частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки , моря, навколо водойм , на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

рибогосподарський водний об’єкт — водний об’єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;

ставок — штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів — передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим діям;

уріз води — межа води на березі водного об’єкта (берегова лінія);

якість води — характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.

Стаття 2. Водне законодавство України

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів , охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об’єктів , а також охорони прав підприємств , установ, організацій і громадян на водокористування .

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Стаття 3. Водний фонд України

Усі води ( водні об’єкти ) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

Стаття 4. Землі водного фонду

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

гідротехнічними , іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі , виділені під смуги відведення для них;

Стаття 5. Водні об’єкти загальнодержавного і місцевого значення

До водних об’єктів загальнодержавного значення належать:

2) підземні води , які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води ( озера , водосховища , річки , канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

До водних об’єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води , що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення;

2) підземні води , які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Стаття 6. Власність на води (водні об’єкти)

Води ( водні об’єкти ) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об’єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин

До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин належить:

1) законодавче регулювання водних відносин та визначення основних напрямів державної політики в цій галузі;

7) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання водних відносин відповідно до Конституції України .

Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин

Стаття 8 1 . Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин

Стаття 9. Компетенція районних рад у галузі регулювання водних відносин

3) організація роботи, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств , установ і організацій ;

4) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок , морів та навколо водойм ;

7) встановлення правил загального водокористування в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу ;

8) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів ;

9) організація інформування населення про стан водних об’єктів , про надзвичайні екологічні ситуації , які можуть негативно вплинути на здоров’я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод ;

10) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів ;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

3) встановлення правил загального користування водними об’єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу ;

5) організація роботи, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств , установ і організацій ;

6) організація інформування населення про стан водних об’єктів , а також про надзвичайні екологічні ситуації , які можуть негативно вплинути на здоров’я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 11. Участь громадян та їх об’єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Громадяни та їх об’єднання , інші громадські формування у встановленому порядку мають право:

6) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан водних об’єктів , джерела забруднення та використання вод, про плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

7) подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення та вичерпання вод;

8) здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства.

Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Глава 2. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ, МІЖДЕРЖАВНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 12. Державні цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Державні цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у воді, збереження, раціонального використання і охорони вод , запобігання їх шкідливій дії.

Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок Державного бюджету України , бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів , коштів підприємств , установ та організацій , позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян, інших коштів.

Глава 3. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 13. Органи, що здійснюють державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Стаття 13 1 . Гідрографічне і водогосподарське районування території України

Стаття 13 2 . Плани управління річковими басейнами

Стаття 13 3 . Басейнові ради

Стаття 13 4 . Водогосподарські баланси

Глава 4. КОМПЕТЕНЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ГАЛУЗІ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

1) реалізація державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

3) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

4) визначення пріоритетів водокористування ;

6) визначення порядку діяльності органів виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів , координація їх діяльності;

10) прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об’єкти , якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об’єктах;

11) організація і координація робіт, пов’язаних з попередженням та ліквідацією наслідків аварій , стихійного лиха, шкідливої дії вод або погіршенням якості водних ресурсів ;

13) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів , які забезпечують водопостачання території більш як однієї області;

14) керівництво зовнішніми зв’язками України в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів ;

15) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Стаття 15. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

5) розробка і затвердження нормативів і правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів в межах своєї компетенції;

10) здійснення міжнародного співробітництва з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

11) вирішення інших питань у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Стаття 15 1 . Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Стаття 15 2 . Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Стаття 16. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

2) розробка і встановлення режимів роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, затвердження правил їх експлуатації;

4) забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та здійснення їх міжбасейнового перерозподілу;

6) проектування, будівництво і експлуатація водогосподарських систем та об’єктів комплексного призначення;

7) здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за ними;

10) здійснення міжнародного співробітництва у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів прикордонних вод;

12) здійснення контролю за дотриманням режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем;

13) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів .

Стаття 17. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

6) виявлення недіючих свердловин і вжиття заходів щодо їх ліквідації або ремонту і подальшого використання;

7) здійснення державного геологічного контролю за веденням пошуково-розвідувальних та інших робіт щодо геологічного вивчення підземних вод ;

8) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів .

Стаття 17 1 . Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Стаття 17 2 . Компетенція обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Глава 5. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯМ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 18. Завдання контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства .

Стаття 19. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 20. Громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Стаття 21. Державний моніторинг вод

З метою забезпечення збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан вод , прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється державний моніторинг вод . Складовими державного моніторингу вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.

Державний моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України і здійснюється в порядку , що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 21 1 . Екологічний та хімічний стани масиву поверхневих вод, екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод

Стаття 21 2 . Кількісний та хімічний стани масиву підземних вод

Стаття 22. Оцінка впливу на довкілля

Для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств , споруд та інших об’єктів, пов’язаних з використанням вод , здійснюється оцінка впливу на довкілля у порядку, що визначається законодавством.

Стаття 23. Правовий захист та стимулювання працівників, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Працівникам спеціально уповноважених державних органів та громадським інспекторам , які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів , гарантується правовий захист їх честі, гідності, здоров’я та життя відповідно до законодавства України.

Стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Глава 6. ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК ВОД. ДЕРЖАВНИЙ ВОДНИЙ КАДАСТР

Стаття 24. Завдання державного обліку вод

Завданням державного обліку вод є встановлення відомостей про кількість і якість вод , а також даних про водокористування , на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів .

Стаття 25. Державний облік водокористування

Стаття 26. Державний облік поверхневих вод

Стаття 27. Державний облік підземних вод

Стаття 28. Державний водний кадастр

Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів .

Глава 7. ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають:

4) надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води ;

5) відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об’єктам у разі порушення вимог законодавства.

Стаття 30. Збори за спеціальне водокористування

Стаття 31. Виключена

Стаття 32. Виключена

Глава 8. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 33. Завдання стандартизації і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюються з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки вод шляхом встановлення комплексу взаємопов’язаних нормативних документів, які визначають взаємопогоджені вимоги до об’єктів, що підлягають стандартизації і нормуванню.

Стаття 34. Стандартизація в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

До комплексу нормативних документів із стандартизації в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів входять документи, які містять:

терміни та поняття, класифікації;

методи, методики та засоби визначення складу та властивостей вод ;

вимоги до збирання, обліку, обробки, збереження, аналізу інформації та прогнозування кількісних і якісних показників стану вод;

вимоги щодо раціонального використання та охорони вод у галузевих стандартах та технічних умовах на процеси, продукцію і послуги;

метрологічні норми, правила, вимоги до організації робіт;

інші нормативи із стандартизації в цій галузі.

Нормативні документи із стандартизації в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються та затверджуються в порядку, що встановлюється законодавством.

Стаття 35. Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

У галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів встановлюються такі нормативи:

Законодавством України можуть бути встановлені й інші нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Стаття 36. Нормативи екологічної безпеки водокористування

Для оцінки можливостей використання води з водних об’єктів для потреб населення та галузей економіки встановлюються нормативи, які забезпечують безпечні умови водокористування , а саме:

гранично допустимі концентрації речовин у водних об’єктах , вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;

гранично допустимі концентрації речовин у водних об’єктах , вода яких використовується для потреб рибного господарства ;

допустимі концентрації радіоактивних речовин у водних об’єктах , вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення.

У разі необхідності для вод водних об’єктів , які використовуються для лікувальних, курортних, оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, можуть встановлюватись більш суворі нормативи екологічної безпеки водокористування .

Нормативи екологічної безпеки водокористування розробляються і затверджуються:

Стаття 37. Екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод

Стаття 38. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин

Стаття 39. Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’єкти та тих, що подаються на очисні споруди

Для оцінки екологічної безпеки виробництва встановлюються галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’єкти та тих, що подаються на очисні споруди, тобто нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у стічних водах , що утворюються в процесі виробництва одного виду продукції при використанні однієї і тієї ж сировини.

Стаття 40. Технологічні нормативи використання води

Для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме:

поточні технологічні нормативи використання води — для існуючого рівня технологій;

перспективні технологічні нормативи використання води — з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.

Стаття 41. Регулювання скидання у водні об’єкти речовин, для яких не встановлено нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Розділ III
ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Глава 9. ВОДОКОРИСТУВАЧІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ

Стаття 42. Водокористувачі

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води .

Стаття 43. Основні права водокористувачів

4) вимагати від власника водного об’єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування ;

5) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об’єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;

Права водокористувачів охороняються законом.

Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 44. Обов’язки водокористувачів

1) економно використовувати водні ресурси , дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод ;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами , що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам , а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги , смуги відведення , берегові смуги водних шляхів , очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод ;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварій , які можуть спричинити погіршення якості води , та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об’єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Стаття 45. Обмеження прав водокористувачів

У разі маловоддя , загрози виникнення епідемій та епізоотій , а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров’я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод , та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об’єкт у користування.

Право загального водокористування може бути обмежено у порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу .

Глава 10. ВИДИ І ПОРЯДОК ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Стаття 46. Види водокористування

Стаття 47. Право загального водокористування

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство , водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Стаття 48. Спеціальне водокористування

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49. Право на здійснення спеціального водокористування

Стаття 50. Строки спеціального водокористування

Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п’яти років).

У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування.

Стаття 51. Користування водними об’єктами на умовах оренди

Стаття 52. Виключена

Стаття 53. Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту

Стаття 54. Часткова або повна заборона користування водними об’єктами

Користування водними об’єктами , які мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, а також тими, що входять до складу систем оборотного водопостачання теплових та атомних електростанцій , може бути частково чи повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством.

Лісосплав на водних об’єктах забороняється.

Стаття 55. Підстави для припинення права спеціального водокористування

Стаття 56. Виключена.

Стаття 57. Відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування

Водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального водокористування , за винятком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого водокористувача чи за його клопотанням.

Порядок відшкодування таких збитків водокористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Глава 11. СПЕЦІАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПИТНИХ І ГОСПОДАРСЬКО-ПОБУТОВИХ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 58. Вимоги до якості вод, що використовуються для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення

Для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення використовуються води , якісні характеристики яких відповідають встановленим державним стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам .

Водокористувачі мають право вимагати від власника вод (водопостачальника) відомості про якість питної води .

У разі невідповідності якісних характеристик цих вод встановленим стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам їх використання припиняється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Стаття 59. Централізоване водопостачання населення

Під час здійснення спеціального водокористування для задоволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого водопостачання підприємства , установи та організації , у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування .

На централізованих водозаборах підземних вод в межах їх родовищ та на прилеглих територіях водокористувачі повинні облаштовувати локальну мережу спостережувальних свердловин.

Стаття 60. Нецентралізоване водопостачання населення

Під час використання води для питних і господарсько-побутових потреб населення в порядку нецентралізованого водопостачання юридичні і фізичні особи здійснюють її забір безпосередньо з поверхневих або підземних водних об’єктів у порядку загального і спеціального водокористування .

Стаття 61. Використання підземних вод питної якості

Підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.

Глава 12. СПЕЦІАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ ТА КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ’ЄКТАМИ ДЛЯ ЛІКУВАЛЬНИХ, КУРОРТНИХ І ОЗДОРОВЧИХ ЦІЛЕЙ

Стаття 62. Віднесення водних об’єктів до категорії лікувальних

Водні об’єкти , що мають природні лікувальні властивості, належать до категорії лікувальних, якщо їх включено до спеціального переліку.

Стаття 63. Користування водними об’єктами, що віднесені до категорії лікувальних

Водні об’єкти , віднесені у встановленому порядку до категорії лікувальних , використовуються виключно у лікувальних і оздоровчих цілях.

Стаття 64. Порядок користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях

Користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях здійснюється в порядку загального та спеціального водокористування .

Користування водними об’єктами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях у порядку загального водокористування може бути заборонено або обмежено відповідно до статті 45 цього Кодексу .

Глава 13. ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ ТА КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ’ЄКТАМИ ДЛЯ ПОТРЕБ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ

Стаття 65. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб сільського і лісового господарства

Користування водами для потреб сільського і лісового господарства здійснюється у порядку як загального , так і спеціального водокористування .

Під час зрошення земель сільськогосподарського призначення водокористувачі зобов’язані здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та забруднення цих земель. Якість води , що використовується для зрошення земель сільськогосподарського призначення, повинна відповідати встановленим нормативам.

Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажних вод у водні об’єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування , який видається власнику зрошуваних угідь у встановленому цим Кодексом порядку.

Під час осушення земель сільськогосподарського призначення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання деградації та вітровій ерозії цих земель, а також погіршення стану водних об’єктів.

Положення, передбачені цією статтею, поширюються також на зрошувані та осушувані землі лісового фонду .

Стаття 66. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для промислових і гідроенергетичних потреб

Під час користування водними об’єктами для промислових потреб водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування , екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної ) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод .

Гідроенергетичні підприємства зобов’язані дотримувати встановлених правил експлуатації водосховищ , режимів накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б’єфах та пропускання води через гідровузли, забезпечувати у встановленому порядку безперебійний пропуск суден , а також пропуск риби до місць нересту відповідно до проектів рибопропускних споруд.

Стаття 67. Особливості користування водними об’єктами для потреб водного транспорту

Річки , озера , водосховища , канали, інші водойми , а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено.

Всі судна та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємкостями для збирання лляльних та інших забруднених вод , які повинні систематично передаватися на спеціальні очисні споруди для очищення та знезараження.

Забороняється заходження в територіальне море суден , які не провели заміну ізольованого баласту і не обладнані цистернами і закритими фановими системами для збирання стічних вод будь-якого походження чи установками для очищення та знезараження цих вод, що відповідають міжнародним стандартам.

Стаття 68. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб рибного і мисливського господарства

На водних об’єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу.

Водокористувачі , яким надано в користування рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), зобов’язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об’єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби .

Інші питання користування водами для потреб рибного і мисливського господарства регулюються Законом України «Про тваринний світ» , іншими актами законодавства.

Стаття 69. Особливості користування водними об’єктами для протипожежних потреб

Забір води для протипожежних потреб здійснюється з будь-яких водних об’єктів без дозволу на спеціальне водокористування в кількості, необхідній для ліквідації пожежі.

Використовувати воду в будь-яких інших цілях з водних об’єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб, забороняється.

Глава 14. УМОВИ СКИДАННЯ ЗВОРОТНИХ ВОД У ВОДНІ ОБ’ЄКТИ

Стаття 70. Умови скидання стічних вод у водні об’єкти

Водокористувачі зобов’язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи , що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації ;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об’єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води , використовуючи рельєф місцевості ( балки , пониззя, кар’єри тощо), забороняється.

Стаття 71. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об’єкти

У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об’єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 72. Умови скидання шахтних, кар’єрних і рудникових вод у водні об’єкти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів

Стаття 73. Умови скидання дренажних вод у водні об’єкти

Підприємства , установи і організації , які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобов’язані впроваджувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об’єкти .

Стаття 74. Накопичувачі промислових забруднених стічних вод та технологічні водойми

Підприємства , установи і організації , що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар’єрних, рудникових вод, зобов’язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель , зайнятих цими накопичувачами.

Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій , рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.

Стаття 75. Порядок захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів

Глава 15. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ

Стаття 76. Порядок експлуатації водогосподарських систем

Робота водогосподарських систем ( водосховищ , каналів та інших зв’язаних між собою водних об’єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об’єкта системи з урахуванням прогнозу водності .

Стаття 77. Порядок експлуатації водосховищ

Стаття 78. Обов’язки водокористувачів, які експлуатують споруди водогосподарських систем

Підприємства , установи та організації , які експлуатують водопідпірні, водопропускні, водозахисні або водозабірні споруди водогосподарських систем, зобов’язані дотримувати встановлених режимів їх роботи та правил експлуатації.

Глава 16. КОРИСТУВАННЯ РІЧКАМИ

Стаття 79. Класифікація річок України

Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі.

До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. квадратних кілометрів.

До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. квадратних кілометрів.

До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадратних кілометрів.

Стаття 80. Особливості користування малими річками

З метою охорони водності малих річок забороняється:

1) змінювати рельєф басейну річки;

2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;

3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;

4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки ;

5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок ;

7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних , гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;

8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок , забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення .

Стаття 81. Комплекс заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення

До комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить:

2) створення спеціалізованих служб по догляду за річками , прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані;

3) впровадження грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території водозбору;

4) здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) впровадження водозберігаючих технологій, а також здійснення передбачених цим Кодексом водоохоронних заходів на підприємствах , в установах і організаціях , розташованих у басейні річки ;

6) створення гідрологічних пам’яток природи .

З метою оцінки екологічного стану басейну річки та розробки заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів складається її паспорт у порядку , що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 82. Регулювання стоку річок, створення штучних водойм

З метою збереження екологічного та хімічного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років.

Глава 17. ПРИКОРДОННІ ВОДИ. ВОДНІ ОБ’ЄКТИ, ЩО ЗАЗНАЛИ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Стаття 83. Користування прикордонними водами

Користування прикордонними водами здійснюється в порядку, що визначається законодавством України та міждержавними договорами.

Стаття 84. Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення

Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інших актів законодавства України.

Розділ IV
ОХОРОНА ВОД

Глава 18. КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ. ВОДООХОРОННІ ЗОНИ ТА ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ

Стаття 85. Користування землями водного фонду

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством .

У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам , установам і організаціям , в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об’єктами , прибережними захисними смугами , смугами відведення , береговими смугами водних шляхів , гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

У користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам , установам, організаціям , об’єднанням громадян , релігійним організаціям , громадянам України , іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку , що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 86. Проведення робіт на землях водного фонду

Стаття 87. Водоохоронні зони

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів , попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок , морів та навколо озер , водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

На території водоохоронних зон забороняється:

1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів ;

2) влаштування кладовищ , скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

3) скидання неочищених стічних вод , використовуючи рельєф місцевості ( балки , пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Стаття 88. Прибережні захисні смуги

Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок , навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних , навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ , скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг .

Стаття 90. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів ;

2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод ;

3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

Стаття 91. Смуги відведення

Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та іншим організаціям для спеціальних потреб і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд , будівництва переправ, виробничих приміщень.

Стаття 92. Берегові смуги водних шляхів

На судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов’язаних з судноплавством , встановлюються берегові смуги.

Розміри берегових смуг водних шляхів та господарська діяльність на них визначаються статтею 91 цього Кодексу .

Стаття 93. Зони санітарної охорони

З метою охорони водних об’єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення , лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони , які поділяються на пояси особливого режиму.

Глава 19. ВОДНІ ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Стаття 94. Охорона та користування водними об’єктами, віднесеними до природно-заповідного фонду

Водні об’єкти , віднесені у встановленому законодавством порядку до територій та об’єктів природно-заповідного фонду , охороняються та використовуються відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про природно-заповідний фонд України» .

На водних об’єктах, віднесених до природно-заповідного фонду, забороняється здійснення будь-якої діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню.

Глава 20. ОХОРОНА ВОД ВІД ЗАБРУДНЕННЯ, ЗАСМІЧЕННЯ І ВИЧЕРПАННЯ

Стаття 95. Охорона вод (водних об’єктів)

Усі води ( водні об’єкти ) підлягають охороні від забруднення, засмічення , вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин , зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Стаття 96. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод

Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств , споруд та інших об’єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод . При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об’єктів .

Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств , які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання.

Забороняється здійснення проектів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.

Стаття 97. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан рибогосподарських водних об’єктів

Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств , споруд та інших об’єктів на рибогосподарських водних об’єктах здійснюються заходи, що забезпечують охорону риб , інших водних тварин і рослин та їх відтворення.

До основних заходів для забезпечення охорони і відтворення рибних запасів, водних тварин і рослин належить обладнання рибозахисними пристроями водозабірних та інших споруд відповідно до затверджених проектів, будівництво риборозплідників, штучних нерестовищ, рибопропускних споруд, підготовка ложа водоймища тощо.

Стаття 98. Заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що впливають на стан вод

Забороняється введення в дію:

1) нових і реконструйованих підприємств , цехів, агрегатів, комунальних та інших об’єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об’ємів забору і скидання води;

2) зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і каналів — до проведення передбачених проектами заходів, що запобігають затопленню , підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозії грунтів , а також забрудненню поверхневих та підземних вод скиданням із зрошувальних систем;

3) осушувальних систем — до повної готовності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проектів;

4) водозабірних споруд — без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водозаборів ;

5) гідротехнічних споруд — до повної готовності пристроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів;

6) експлуатаційних свердловин на воду — без оснащення їх водорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.

Наповнення водоймища до здійснення передбачених проектами заходів щодо підготовки його ложа забороняється.

Стаття 99. Заборона скидання у водні об’єкти відходів і сміття

Забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.

Стаття 100. Охорона поверхні водозборів і льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток та лиманів

Підприємствам , установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм , водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами , сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами .

Стаття 101. Охорона вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин

Власники засобів водного транспорту , трубопроводів , плавучих та інших споруд на водних об’єктах , а також інші юридичні та фізичні особи зобов’язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин .

Стаття 102. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря

У внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів , платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи , матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря.

Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил , що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Стаття 103. Запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин

З метою запобігання забрудненню вод сільськогосподарські , лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства та громадяни зобов’язані дотримувати встановлених правил зберігання, транспортування та використання добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин.

Стаття 104. Охорона водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних

Охорона водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних , здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони курортів.

З метою охорони водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних, встановлюються округи санітарної охорони курортів з особливим режимом у порядку, передбаченому законодавством про охорону здоров’я .

Стаття 105. Охорона підземних вод

Підприємства , установи і організації , діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод , особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів , повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин , а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.

Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок — організації, на балансі яких вони знаходяться.

Стаття 106. Проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду

Глава 21. ЗАПОБІГАННЯ ШКІДЛИВИМ ДІЯМ ВОД ТА АВАРІЯМ НА ВОДНИХ ОБ’ЄКТАХ І ЛІКВІДАЦІЯ ЇХ НАСЛІДКІВ

Стаття 107. Шкідлива дія вод і заходи щодо запобігання їй та усунення її наслідків

Шкідливою дією вод є:

1) наслідки повені , що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів;

2) руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;

3) заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня грунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруд;

4) осушення земель, зумовлене забором підземних вод в кількості, що перевищує встановлені обсяги відбору води;

5) забруднення (засолення) земель в районах видобування корисних копалин , а також після закінчення експлуатації родовищ та їх консервації;

6) ерозія грунтів , утворення ярів, зсувів і селей.

Під час проектування водогосподарських та інших об’єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об’єктів — вживатися заходи щодо її запобігання, а саме:

1) залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах , схилах, балках та ярах;

2) будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд , земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів;

3) спорудження дренажу;

4) закріплення берегів тощо.

Стаття 107 1 . Плани управління ризиками затоплення

Стаття 108. Невідкладні заходи щодо запобігання стихійному лихові, спричиненому шкідливою дією вод, аваріям на водних об’єктах та ліквідації їх наслідків

Розділ V
СПОРИ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Глава 22. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Стаття 109. Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Спори з питань використання та охорони вод , які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником вод , розглядаються відповідно до законодавства України.

Глава 23. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду ;

4) руйнуванні русел річок , струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування ;

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об’єкти , міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств , споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод , а також актів і висновків комісій, які приймали об’єкт в експлуатацію;

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів .

Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування , а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Розділ VI
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Глава 24. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 112. Застосування міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором , в якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені водним законодавством України , то застосовуються норми міжнародного договору.

Еще по теме:

  • Часть первая статья 192 тк рф Статья 192 ТК РФ За совершение дисциплинарного проступка, то есть неисполнение или ненадлежащее исполнение работником по его вине возложенных на него трудовых обязанностей, работодатель имеет право применить следующие дисциплинарные […]
  • 208 ч 4 коап рф кто рассматривает Комментарии к СТ 14.36 КоАП РФ Статья 14.36 КоАП РФ. Непредставление или несвоевременное представление документов о споре, связанном с созданием юридического лица, управлением им или участием в нем Комментарий к статье 14.36 КоАП РФ: 1. […]
  • Сколько сейчас алименты у безработного В Украине увеличился размер алиментов и прожиточного минимума Закон о госбюджете на 2018 годпредусматривает повышение прожиточного минимума на одного человека в расчете на месяц. С 1 июля он составляет 1777 грн, что на 77 грн больше, чем […]
  • Долги по алиментам ответственность Рада ввела штрафы за долги по алиментам При задолженности по алиментам за три года будут штрафовать на половину суммы задолженности. А при задолженности по выплате алиментов на ребенка более чем за 6 месяцев невозможно будет попасть на […]
  • Что за статья 158 ч 3 Наказание по статье 158 часть 3 Сын осужден по статья 158 часть 3 на 2 года 6 мес с присоединением частично неотбытым наказанием по статья 228 часть 2 итог 4 года 2 мес с отбыванием наказания в колонии общего режима, через сколько можно […]
  • Статья 237 часть 3 Статья 237. Возвращение уголовного дела прокурору Согласно Постановлению Конституционного Суда РФ от 16 мая 2007 г. N 6-П пункт 2 части второй и часть третья статьи 413 и статья 418 во взаимосвязи с его статьей 237 УПК РФ признаны не […]
  • Пдд маршрутные транспортные средства Глава 15. Преимущество маршрутных транспортных средств Если полоса движения, обозначенная дорожным знаком «Полоса для маршрутных транспортных средств», отделена от остальной проезжей части дороги прерывистой линией горизонтальной дорожной […]
  • Сбил пешехода в неположенном месте насмерть Автомобили Куда катимся Водитель виновнее пешехода Где бы автомобиль ни сбил пешехода, все равно расплачиваться будет водитель Очередное громкое ДТП вызвало дискуссию, какого наказания заслуживает водитель, задавивший пешеходов, […]